Аналіз судової практики Чаплинського районного суду Херсонської області про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення за період з 01 січня по 30 червня 2020 року.

Аналіз

судової практики Чаплинського районного суду Херсонської області

 про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення за період з 01 січня по 30 червня 2020 року.

На виконання плану роботи Чаплинського районного суду Херсонської області на 2 півріччя 2020 року мною, керівником апарату суду Байбузою О.А., проаналізовано судову практику щодо застосування ст.247 КУпАП при вирішенні питання про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення, розглянутих протягом 1 півріччя 2020 року.

Відповідно до частини 1 статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2)недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7)закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

8)наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Окрім цього, відповідно до статті 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Під час аналізу обліково-статистичних даних, які містяться в КП «Д-3», встановлено, що впродовж 1 півріччя 2020 року у провадженні Чаплинського районного суду Херсонської області перебувало 1203 справи усіх категорій, з них справ про адміністративні правопорушення 389, що становить 32% від загальної кількості справ, які перебували на розгляді суду. У порівнянні із аналогічним періодом 2019 року, кількість справ, які перебували у провадженні Чаплинського районного суду впродовж 6 місяців 2020 року, зменшилась. Так, протягом 1 півріччя 2019 року у провадженні Чаплинського районного суду перебувало у провадженні 1474 справ усіх категорій. Таким чином, кількість справ у 1 півріччі 2020 року зменшилась на 271 справу. Разом із цим, протягом 1 півріччя 2020 року у провадженні суду справ про адміністративні правопорушення на 80 штук перебувало більше ніж у аналогічному періоді 2019 року (309 справ, див.мал.1).

Мал. 1

Впродовж 1 півріччя 2020 року Чаплинським районним судом розглянуто 960 справ усіх категорій, з них справ про адміністративні правопорушення 353, що

становить 37% від загальної кількості розглянутих справ, в тому числі із винесенням постанови про закриття провадження у справі – 102 (або 29% від загальної кількості розглянутих справ про адміністративні правопорушення), зокрема: у зв’язку із малозначністю вчиненого правопорушення – 29 справ (28% від загальної кількості справ, провадження у яких закрито), у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення – 31 справа (30% від загальної кількості справ, провадження у яких закрито), у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення – 41 справа (40% від загальної кількості справ, провадження у яких закрито), у зв’язку із передачею матеріалів справи на розгляд трудовому колективу для вирішення питанн про застосування заходів громадського впливу – 1 справа (або 1% від загальної кількості справ, провадження у яких закрито) .

Отже, за період з 01 січня по 30 червня 2020 року, Чаплинським районним судом Херсонської області закрито провадження у справах про адміністративні правопорушення з наступних підстав (див. мал.2):

-     у зв’язку із малозначністю вчиненого правопорушення;

- у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного  правопорушення;

- у  зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення;

- у    зв’язку із передачею матеріалів справи на розгляд трудовому колективу для вирішення питанн про застосування заходів громадського впливу.

У разі встановлення малозначності вчиненого правопорушення, для застосування усного зауваження та звільнення від відповідальності не потрібно спеціального зазначення про таку можливість в акті про відповідальність за конкретний учинок. Призначення усного зауваження здійснюється на розсуд посадової особи, що вирішує справу відповідно до оцінки нею всіх обставин провини й особистості порушника. Коментована стаття 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає обов'язковості звільнення від адміністративної відповідальності за всі малозначні правопорушення, а передбачає тільки право прийняти таке рішення. У зв’язку із цим посадова особа зобов'язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, переконатися, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене порушення, особистість порушника, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність тощо. Аналіз та правова оцінка зазначених даних дозволяють вирішити питання про звільнення порушника від адміністративної відповідальності й можливість обмежитися усним зауваженням.

Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, що це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної шкоди та не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам чи  безпосередньо громадянам. Установлення в законі такого заходу впливу, як усне зауваження, дає змогу говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, зокрема й малозначне.

Відповідно до частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Юридичний склад адміністративного правопорушення – це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.

Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.

Об'єкт адміністративного правопорушення – це те, на що воно посягає.

Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення – це система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення.

Вона містить у собі передусім такі ознаки, як:

– власне протиправне діяння – дія чи бездіяльність (більшість адміністративних правопорушень скоюється у формі протиправного діяння);

– шкідливі наслідки діяння,

– причинний зв'язок між протиправним діянням і шкідливими наслідками, що наступили;

– час, місце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення.

Протиправне діяння є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони, всі ж інші ознаки є факультативними.

Суб'єктами адміністративних правопорушень можуть бути деліктоздатні фізичні та юридичні особи, які вчинили певні правопорушення.

Фізичні особи – це осудні особи, які досягли 16-річного віку, громадяни України, іноземці та особи без громадянства.

Юридичні особи – це різні організації незалежно від форм власності, що підлягають адміністративній юрисдикції України.

Серед загальних суб'єктів існують так звані спеціальні суб'єкти, тобто особи, які мають властивості адміністративної відповідальності. До них належать військовослужбовці, призвані на збори військовозобов'язаних, працівники Національної поліції, а також інші особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів; неповнолітні (особи віком від 16 до 18 років); іноземці; службові особи; батьки або особи, які їх замінюють; народні депутати; окремі фахівці; інші особи залежно від специфіки їх професійних і трудових обов'язків, стану здоров'я тощо (водії, експерти, перекладачі, вагітні, інваліди та ін.).

Суб'єктивна сторона – це комплекс ознак, що характеризують внутрішню сторону правопорушення.

До ознак, які характеризують суб'єктивну сторону, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення.

Вина – це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння та його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності.

Відповідно до ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено  протягом  трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до статті 21 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.

Розглянемо детальніше визначені підстави для закриття справ про адміністративні правопорушення, які були враховані Чаплинським районним судом Херсонської області упродовж  1 півріччя 2020 року. 

Отже, як зазначалося вище, у зв’язку із малозначністю вчиненого правопорушення Чаплинським районним судом Херсонської області закрито 29 справ.

Вивчивши справи про адміністративні правопорушення, провадження у яких закрито через малозначність вчиненого правопорушення, встановлено, що такі порушення були допущені у наступних сферах діяльності: порушення вимог законодавства про працю – 1 справа (3% справ, у яких провадження закрито через малозначність вчиненого правопорушення); порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження автомобіля – 3 справи (10% справ, у яких провадження закрито через малозначність вчиненого правопорушення); розпивання спиртних напоїв військовослужбовцями – 1 справа (3% справ, у яких провадження закрито через малозначність вчиненого правопорушення); дрібне хуліганство – 2 (7% справ, у яких провадження закрито через малозначність вчиненого правопорушення); вчинення домашнього насильства – 2 справи (7% справ, у яких провадження закрито через малозначність вчиненого правопорушення); невиконання батьками своїх батьківських обов’язків – 4 справи (14% справ, у яких провадження закрито через малозначність вчиненого правопорушення); порушення правил щодо карантину людей – 16 справ (55% справ, у яких провадження закрито через малозначність вчиненого правопорушення).

Основними підставами для встановлення малозначності вчиненого правопорушення та звільнення винних осіб від адміністративної відповідальності є щире каяття, визнання провини, наявність обставин, які дають змогу обмежитись усним зауваженням за вчинене правоопрушення, зокрема утримання дітей.

Так, суддею Чаплинського районного суду Херсонської області Пилипенко І.О. у справі відносно громадянина Я. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, провадження у справі закрито із винесенням постанови про звільнення останнього від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення. Як вбачається із матеріалів справи, суть правопорушення полягала в тому, що Я. за місцем проживання своєї матері, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вчинив сварку з останньою, в ході якої ображав її нецензурною лайкою, на зауваження з приводу своїх дій не реагував, чим завдав шкоду психічному здоров’ю потерпілої, тобто скоїв правопорушення передбачене ст.173-2 ч.1 КУпАП. В судовому засіданні Я. свою вину у вказаному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що дійсно прийшов до своєї матері, де в ході розмови виникла суперечка та його сестра зателефонувала в поліцію, психічного насилля відносно своєї матері не чинив, а суперечка виникла через бажання матері впливати на його життя. Враховуючи, що Я. на час рогляду матеріалів про адміністративне правопорушення не працював, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, своїми діями не завдав шкоди,  заявник жодних претензій до нього не мав та просив не застосовувати до нього адміністративне стягнення, суд  застосував до нього ст.22 КУпАП та звільнив від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

У справі відносно громадянина Б. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, суддею Березніковим О.В. провадження у справі закрито із винесенням постанови про звільнення останнього від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення. Як вбачається із матеріалів справи, Б., керуючи автомобілем, здійснюючи рух заднім ходом, не звернувся за допомогою до інших осіб, здійснив наїзд на бетонний паркан будинку, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив п.10.9. ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. В судовому засіданні Б. свою провину визнав, щиро розкаявся, в результаті чого суд дійшов висновку про необхідність закрити справу за малозначністю адміністративного правопорушення.

 У справі відносно громадянки Г. за ч.3 ст.172-20 КУпАП суддею Березніковим О.В. провадження у справі закрито із винесенням постанови про звільнення останньої від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення. Відповідно до матеріалів про адміністративне правопорушення Г. під час виконання обов’язків військової служби на території військового об’єкту, в службовий час, перебувала з ознаками алкогольного сп’яніння, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП. Разом з цим, враховуючи щире каяття правопорушниці та визнання власної провини, суд визнав дане правопорушення як малозначне.

Окрім цього, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, зокрема відсутність шкоди заподіяної інтересам окремих громадян, державі чи суспільству внаслідок вчинення правопорушення, суд звільняв винних осіб від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю, обмежившись відносно них усним зауваженням.

Так, суддею Чаплинського районного суду Херсонської області Пилипенко І.О. у справі відносно громадянина З. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП, провадження у справі закрито із винесенням постанови про звільнення останнього від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення. Як вбачається із матеріалів справи, суть правопорушення полягала в тому, що З., перетнувши межу Автономної Республіки Крим, відмовився від обов’язкової обсервації та покинув дане місце перебування в Каланчацькій районній лікарні, чим порушив постанову УМУ від 29.03.2020 року №241, тобто скоїв правопорушення передбачене ст.44-3 КУпАП. В судовому засіданні З. свою вину у вказаному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що дійсно після перетину кордону України з окупованою територією АР Крим прибув в місце відведене для обсервації, однак в зв’язку із несприятливими умовами для проживання у лікарні та утриманням своєї сім’ї, відмовився від перебування в місці обсервації в приміщенні Каланчацької РЛ. Разом із цим, повідомив суд, що після перетину кордону перебував вдома за місцем проживання та дотримувався самоізоляції протягом двох тижнів, що підтверджується довідкою виданої в.о старостою Строганівського старостинського округу. Враховуючи, що дії порушника не спричинили негативні наслідки, взявши до уваги відсутність шкоди заподіяної інтересам окремих громадян, державі чи суспільству внаслідок вчинення правопорушення, З. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, але звільнено від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю, застосувавши відносно нього усне зауваження, а провадження у справі закрито.

Аналогічною є підстава для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП, відносно громадянина П. Як вбачається із матеріалів адміністративного провадження, П., будучи власником колишнього приміщення кафе, надав у користування приміщення для святкування весілля, на якому знаходилось більше 10 чоловік, чим порушив вимоги підпункту 3 пункту 2 постанови КМ України від 11.03.2020 № 211, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП. П. у судовому засіданні свою вину у вчиненому правопорушенні визнав та пояснив, що дійсно надав приміщення для святкування односельчанину, який просив надати приміщення та пообіцяв, що кількість запрошених не буде перевищувати 10 чоловік. В судовому засіданні, розкаявся у вчиненому, просив звільнити його від адміністративної відповідальності, оскільки шкоду нікому не завдано і більше з його боку подібних порушень вчинятись не буде. Враховуючи, що дії порушника не спричинили негативні наслідки, взявши до уваги відсутність шкоди заподіяної інтересам окремих громадян, державі чи суспільству внаслідок вчинення правопорушення, П. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, але звільнено від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю із застосуванням відносно нього усне зауваження, а провадження у справі закрито.

У зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення закрито 31 справу, з них:

Розглянемо детальніше декілька адміністративних матеріалів, провадження у яких закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв’язку із  відсутністю об’єктивної сторони адміністративного правопорушення. 

Так, у справі відносно громадянина Д. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, суддею Чаплинського районного суду Херсонської області Пилипенко І.О. винесено постанову про закриття провадженням у справі у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у керуванні транспортним засобом у стані сп’яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто, доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп’яніння (наркотичного чи алкогольного).

При розгляді адміністративного матеріалу відносно Д. судом встановлено, що 30.11.2019 року відносно нього складено протокол, згідно якого він керував автомобілем, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, що підтверджується результатами тесту проведено працівниками поліції на місці вчинення правопорушення, відповідно до якого було виявлено наявність парів алкоголю у видихуваному повітрі Д. в розмірі 0.42 проміле, чим порушив п.п. 2,9 ПДР України, тобто скоїв правопорушення передбачене ст.130 ч.1 КпАП України. В судовому засіданні Д. свою вину у вказаному правопорушенні не визнав та пояснив, що дійсно керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції, але зазначив, що результати вказаного газоаналізатора є невірними, оскільки спиртних напоїв він не вживав. Заслухавши пояснення Д., дослідивши матеріали справи, в обґрунтування свого рішення суддя зазначила, що ні протокол про адміністративне правопорушення, ні додані до нього матеріали не містять відомостей щодо залучення свідків під час проведення працівником поліції огляду на визначення стану сп’яніння Д., що свідчить про порушення уповноваженою особою органів національної поліції вимог ст. 266 КУпАП та п.6 розділу ІІ інструкції, що відповідно до п.22 цієї інструкції є підставою для визнання висновку про перебування Д. в стані сп’яніння недійсним. Крім того в судовому засіданні досліджено відеозапис наданий працівниками поліції, на якому зафіксовано момент складання протоколу поліцейським, а також надання пояснення Д. стосовно суті правопорушення. При цьому, з наданого відеозапису вбачається, що після продуття алкотестеру, Д. неодноразово висловлював незгоду з його результатами, на що працівник поліції його повідомив про можливість в разі незгоди у самостійному порядку проти обстеження в закладі охорони здоров’я, хоча це є  обов’язком поліцейського: в разі незгоди із результатами огляду на місці зупинення транспортного засобу, протягом двох годин забезпечити доставку цієї особи до найближчого закладу охорони здоров’я. Враховуючи те, що долучені до протоколу докази перебування Д. в стані сп’яніння є недійсними, так як отримані з порушенням вимог КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, судом встановлені обставини, які свідчать про відсутність в діях Д. складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП, зокрема його об’єктивної сторони.   

Розглянемо адміністративні матеріали, провадження у яких закриті на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв’язку із  відсутністю суб’єктивної сторони адміністративного правопорушення.

Так, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина П. за ч.1 ст.173-2 КУпАП (головуючий суддя Березніков О.В.) відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення П. 03.03.2020 року, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, вчинив відносно своєї матері домашнє насильство, а саме: умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров’ю потерпілої, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст.173-2 ч.1 КУпАП. Дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку про відсудність у діях П. складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. В огбрунтування свого рішення, суддя зазначив, що відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні. Так, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбаченими статтею 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Тобто, розгляд справи у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, законом заборонений та в передбачені строки розглянути справу є неможливим, оскільки правопорушник до суду органом, який склав матеріал про адміністративне правопорушення, не доставлений. Між тим, розгляд справи у відсутність П. призвело б до порушення його конституційного права на участь у судовому засіданні, його права на захист, що порушило б вимоги ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» - право на справедливий суд, коли кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. При цьому, суд наголосив, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Аналогічна підстава для закриття провадження в адміністративній справі вбачається у матеріалах про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Л. за ч.1 ст.173-2 КУпАП (справа №665/459/20, головуючий суддя Березніков О.В.).

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Л. 22.02.2020 року за місцем спільного мешкання, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, вчинив відносно своєї дружини домашнє насильство фізичного характеру, а саме вдарив ладонею руки по обличчю, внаслідок чого  завдана шкода фізичному здоров’ю потерпілої, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст.173-2 ч.1 КУпАП. Враховуючи те, що правопорушника до суду доставлено не було, з урахуванням вимог ст.268 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі закрито у зв’язку із відсутністю складу адміністративного правопрушення. 

Підводячи підсумки вищенаведеного, слід зазначити, що у разі невиконання особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративні правопорушення, вимог статей 251, 256 КУпАП щодо належного оформлення протоколів, в тому числі надання суду належних та допустимих доказів вчинення правопорушення, суд позбавлений можливості у повному обсязі дслідити докази у справі та встановити вину правопорушника.

У зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення Чаплинським районним судом закрито 41 справу.

Аналізуючи практику Чаплинського районного суду Херсонської області при вирішенні питання про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, необхідно вказати на  3 обставини, які призвели до закриття провадження у справі.

Так, однією з причин закриття провадження у справах про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, являється те, що матеріали про адміністративні правопорушення надходять до суду від органів, уповноважених на їх складання, після спливу строків накладення адміністративного стягнення, тобто коли накладення адміністративного стягнення вже неможливе.

Протягом 1 півріччя 2020 року до Чаплинського районного суду надійшло 20 справ  про адміністратвині правопрушення, у яких закінчився строк притягнення винних осіб до адміністртивної відповідальності, тобто 8% винних осіб уникнули відповідальності у зв’яку із закінченням строку притягнення їх до адміністртивної відповідальності через несвоєчасне направлення протоколів про адміністративні правопорушення до суду.  

Відповідно до частини першої статті 257 КУпАП, протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини другої статті 257 КУпАП, протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення разом з іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення корупційного правопорушення.

Отже, нормами статей Кодексу України про адміністративні правопорушення не встановлено строк, протягом якого протокол про адміністративне правопорушення повинен бути направлений до суду, а тому несвоєчасне направлення уповноваженим органами (посадовими особами) протоколу та матеріалів справи про вчинене адміністративне правопорушення до суду сприяє тому, що правопорушник безпідставно може уникнути відповідальності за вчинене ним діяння, що є неприпустимим.

Розглянемо детальніше декілька адміністративних матеріалів, провадження у яких закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП внаслідок направлення їх до суду після спливу строку притягнення винної особи до адміністративної відповідальності. 

Так, суддею Чаплинського районного суду Херсонської області Плипенко І.О. винесено постанову  про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно громадянина А. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Як вбачається із матеріалів справи, правопорушення було вчинено 17.06.2019 року, матеріали про адміністративне правопорушення надійшли до суду  03.12.2019 року, тобто через пів року після вчинення правопорушення. В постанові зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

У справі  відносно громадянина Р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суддею Чаплинського районного суду Херсонської області Пилипенко І.О.  винесено постанову про закриття провадженням у справі у зв’язку із закінченням на момент розгляду протоколу про адміністративне правопорушення строку накладання адміністративного стягнення. Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення  вчинено 02.07.2019         року, а матеріали до суду надійшли лише 23.12.2019 року, тобто через п’ять місяців після вчинення правопорушення.

В ході проведення аналізу було встановлено, що також підставою для закриття провадження у справах про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, є неможливість суду розглянути матеріали про адміністративні правопорушення через неявку правопорушників у судові засідання та відсутності на час розгляду справи  підтвердження вручення судової повістки, відсутності будь-яких відомостей про місце перебування правопорушника, надання до суду клопотань щодо можливості ознайомлення із матеріалами судової справи.

Так, протягом 1 півріччя 2020 року Чаплинським районним судом закрито 21 справу  про адміністратвині правопорушення, у яких закінчився строк притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, тобто 8% винних осіб уникнули відповідальності у зв’яку із відсутністю на час розгляду справи  підтвердження вручення судової повістки останнім.

Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадку, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянемо детальніше адміністративні матеріали, провадження у яких закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП внаслідок відсутності можливості суду з об’єктивних причин вирішити справи у межах строку накладення адміністративних стягнень через неявку в судове засідання осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності. 

Так, суддею Чаплинського районного суду Херсонської  області Березніковим О.В. у справі про адміністративне правопорушення відносно громадянина В. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП винесено постанову про закриття провадження у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення особи до адміністративної відповідальності. Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення було вчинено 06.10.2019 року, до суду. Матеріали про адміністративне правопорушення надійшли до суду 06.12.2019 року. Судовий розгляд справи було призначено на 23.12.2019 року, 08.01.2020 року, однак особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, в судове засідання не з’явилася з невідомих суду причин, повідомлення про час та місце розгляду справи відсутні.

У справі відносно громадянина Г. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.187 КУпАП, суддею Чаплинського районного суду Херсонської області Березніковим О.В. винесено постанову від 16.03.2020 року про закриття провадження в справі у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення особи до адміністративної відповідальності. Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення було вчинено 12.12.2019 року. Матеріали про адміністративне правопорушення надійшли до суду 24.12.2019 року. Судові засідання були призначені на 10.01.2020, 29.01.2020, 26.02.2020 року, але Г. до суду не з’являвся з невідомих суду причин.

Окрім цього, під час вивчення матеріалів справ, провадження у яких були закриті, встановлено, що Чаплинським районним судом застосовувався примусовий привід правопорушників для того, щоб забезпечити повний та всебічний розгляд справи.

Таким чином, у випадках, коли особи, що притягаються до адміністративної відповідальності, не з’являються за отриманням судових повісток до відділень поштового зв’язку, повістки повертаються до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відкладаючи розгляд справи через неявку особи, суд вимушений або розглянути справу за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності і дотриматись строків накладення адміністративних стягнень, або ж відкладати її розгляд, ризикуючи спливом строку, оскільки відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивну з’ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Враховуючи викладене, слід зробити висновок, що відсутність необхідного законодавчого врегулювання питання вручення судових повісток у справах про адміністративні правопорушення дозволяє особам,  які вчинили адміністративні правопорушення, уникати адміністративної відповідальності. До того ж, такі особи можуть свідомо у різний спосіб ухилятися від отримання судових повісток, розраховуючи на закінчення строку, протягом якого на них може бути накладене адміністративне стягнення. Таким чином, завдання КУпАП зводяться нанівець, оскільки не відкошдовуватимуться збитки державі у вигляді сум нестягнутих штрафів; особа, чия вина доведена судом, не несе жодної відповідальності за правопорушення; нівелюється робота правоохоронної та судової систем країни, оскільки не виконуються завдання щодо протидії правопорушенням та виховання громадян.

В ході вивчення матеріалів про адміністративні правопорушення, провадження у яких закрито з перелічених вище підстав встановлено, що у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, суддями Чаплинського районного суду Херсонської області встановлюється вина осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності.  

Окрім цього, під час вивчення матеріалів про адміністративні правопорушення, провадження у яких закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, зокрема в разі несвоєчасного направлення протоколів до суду, судді Чаплинського районного суду вирішили звернути увагу начальника Чаплинського ВП Генічеського ВП ГУНП на зневажливе та безвідповідальне ставлення працівників Чаплинського ВП Генічеського ВПГУНП до своїх посадових обов’язків.

У зв’язку із передачею матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд трудовому колективу Чаплинським районним судом закрито 1 справу.

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.

Так, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Б. за ч.1 ст.130 КУпАП (головуючий суддя Березніков О.В.) постановою суду від 17.02.2020 року зільнено Б. від адміністративної відповідальності, провадження у справі закрито, а матеріали справи про вчинення Б. адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП передані на розгляд трудового колективу. В обгрунтування свого рішення суддя зазначив, що в судовому засіданні правопорушник вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, просив не притягувати його до адміністративної відповідальності та не позбавляти права керування транспортними засобами, оскільки його служба діяльність пов`язана з керуванням транспортним засобом і є єдиним способом заробітку. Крім того, до суду надійшло клопотання про звільнення Б. від адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП з передачею матеріалів адміністративного провадження відносно. на розгляд трудового колективу. При цьому, суду надано характеристику, з якої вбачається, що Б. зарекомендував себе на службі виключно з позитивної сторони, зразково виконував службові обов’язки та приймав участь у бойових діях в зоні проведення антитерористичної операції та приймав участь у бойових діях в складі сил і засобів об’єднаних сил для здійснення заходів з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до виконання своїх обов’язків ставився сумлінно, порушень не допускав. На підставі викладеного, з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення та особи порушника, ступеня його вини, його об`єктивне відношення до скоєного, суд дійшов висновку, що дане правопорушення не призвело до тяжких наслідків, а тому є допустимим застосування ст. 21 КУпАП.

Підводячи підсумки проведеного узагальнення, необхідно вказати на те, що більшу частину справ про адміністративні правопорушення, провадження у яких були закриті впродовж 1 півріччя 2020 року, закрито у зв’язку із закінченням строку притягнення осіб до адміністративної відповідальності, зокрема через несвоєчасне направлення матеріалів органами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративні правопорушення, до суду.

 Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення суддями вживаються усі можливі заходи для забезпечення повного та всебічного розгляду справ про адміністративні правопорушення, зокрема щодо забезпечення участі у судовому розгляді правопорушників.

Судді Чаплинського районного суду дотримуюються усіх вимог Кодексу України про адміністративні правоопрушення щодо строків притягнення до адміністративної відповідальності осіб, винних у тих чи інших правопорушеннях. При цьому, досліджують матеріали справи та вирішують питання щодо вини правопорушників та наявних підстав для закриття справ про адміністративні правопорушення.

Висновок:

За результатами вивчення матеріалів про адміністративні правопорушення, провадження у яких закрито упродовж 1 півріччя 2020 року встановлено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення закрито з наступних підстав:

- у зв’язку із малозначністю вчиненого правопорушення;

- у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення;

- у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення;

-у зв’язку із передачею матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд трудовому колективу.

Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення та під час вирішення питання щодо можливості/необхідності закриття провадження у справі суддями Чаплинського районного суду Херсонської області дотримуються строки призначення та розгляду адміністративних справ, встановлених статтею 277 КУпАП і лише у виключних випадках ці строки були порушені з причини відсутності підтвердження вручення судової повістки правопорушнику та надходження адміністративних матеріалів із значним запізненням, внаслідок чого суд був позбавлений можливості об’єктивно та вчасно розглянути справу.

Окрім цього, практика Чаплинського районного суду Херсонської області з розгляду даної категорії справ показала, що судом дотримуюються вимоги  ст.ст.22, 38, 247 КУпАП щодо  розгляду вказаних протоколів та закриття адміністративних проваджень.

За результатами вивчення матеріалів про адміністративне правопорушення, провадження у якому закрито у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, можна зробити висновок, що суддями Чаплинського районного суду Херсонської області повністю дотримуються вимоги ст.280 КУпАП щодо з’ясування обставин, які підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Практика Чаплинського районного суду Херсонської області з розгляду даної категорії справ показала, що Чаплинським районним судом Херсонської області дотримуюються вимоги ст.62 Конституції України стосовно того, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.

Підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити, що судді Чаплинського районного суду Херсонської області повно і об’єктивно досліджують докази у справі, з’ясовують усі обставини вчинення адміністративного правопорушення, особу винного, його суб’єктивне ставлення до вчинення правопорушення, намагаються в найкоротший строк розглянути справу про адміністративне правопорушення та встановити особу винного.

Помимо цього, судді Чаплинського районного суду вживають усі можливі заходи щодо повного та всебічного розгляду справ про адміністративні правопорушення, встановлення вини притягнутих до адміністративної відпоідальності осіб, накладення адміністративного стягнення; а в разі виявлення порушень, які призвели до уникнення такої відповідальності винними особами, реагують належним чином, шляхом направлення листів до державних органів, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, щодо притягнення винних посадових осіб до відповідальності за неналежне виконання ними своїх службових обов’язків.  

При закритті провадження у справах про адміністративне правопорушення, в результаті встановлення його малозначності, суддями Чаплинського районного суду Херсоснької області дотримуються вимоги статті 22 КУпАП в частині визначення малозначності вчиненого правопорушення, тобто такого, яке не становить великої суспільної шкоди та не завдає значних збитків державним або суспільним інтересам чи  безпосередньо громадянам.

Спірних питань під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, зокрема, під час з’ясування обставин щодо можливого закриття провадження у справі у суддів Чаплинського районного суду Херсонської області не виникало. 

Керівник апарату Чаплинського

районного суду                                                           О.А.Байбуза