На виконання плану роботи Чаплинського районного суду Херсонської області на 1 півріччя 2020 року мною, керівником апарату суду Байбузою О.А., проаналізовано судову практику щодо застосування ст.247 КУпАП при вирішенні питання про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення, розглянутих протягом 2019 року.
Відповідно до частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;
8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;
9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі. завдання Херсонського Апеляційного суду № 03-44/33/2018 від 05.11.2018 року Чаплинським районним судом Херсонської області проаналізовано судову практику розгляду справ про адміністративні правопорушення, застосування ст.38 КУпАП при вирішенні питань про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення, проблеми щодо необхідності встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення при констатації спливу строку накладення адміністративного стягнення.
Окрім цього, відповідно до статті 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Під час аналізу обліково-статистичних даних, які містяться в КП «Д-3» встановлено, що упродовж 2019 року у провадженні Чаплинського районного суду Херсонської області перебувало 2620 справ усіх категорій, з них справ про адміністративні правопорушення 665, що становить 25,4% від загальної кількості справ, які перебували на розгляді суду.
Впродовж 2019 року Чаплинським районним судом розглянуто 2347 справ усіх категорій, з них справ про адміністративні правопорушення 473, що становить 20% від загальної кількості розглянутих справ,, в тому числі із винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення – 321 (або 68% від загальної кількості розглянутих справ про адміністративні правопорушення), із винесенням постанови про закриття провадження у справі – 152 (32% від загальної кількості розглянутих справ про адміністративні правопорушення), зокрема: у зв’язку із малозначністю вчиненого правопорушення – 23 справи (15% від загальної кількості справ, провадження у яких закрито), у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення – 22 справи (14,5% від загальної кількості справ, провадження у яких закрито), у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення – 107 справ (70,4% від загальної кількості справ, провадження у яких закрито).
Отже, за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року, Чаплинським районним судом Херсонської області закрито провадження у справах про адміністративні правопорушення з наступних підстав:
- у зв’язку із малозначністю вчиненого правопорушення;
- у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення;
- у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
У разі встановлення малозначності вчиненого правопорушення, для застосування усного зауваження та звільнення від відповідальності не потрібно спеціального зазначення про таку можливість в акті про відповідальність за конкретний учинок. Призначення усного зауваження здійснюється на розсуд посадової особи, що вирішує справу відповідно до оцінки нею всіх обставин провини й особистості порушника. Коментована стаття 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає обов'язковості звільнення від адміністративної відповідальності за всі малозначні правопорушення, а передбачає тільки право прийняти таке рішення. У зв’язку із цим посадова особа зобов'язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, переконатися, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене порушення, особистість порушника, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність тощо. Аналіз та правова оцінка зазначених даних дозволяють вирішити питання про звільнення порушника від адміністративної відповідальності й можливість обмежитися усним зауваженням.
Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, що це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної шкоди та не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам чи безпосередньо громадянам. Установлення в законі такого заходу впливу, як усне зауваження, дає змогу говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, зокрема й малозначне.
Відповідно до частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Юридичний склад адміністративного правопорушення – це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.
Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Об'єкт адміністративного правопорушення – це те, на що воно посягає.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення – це система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення.
Вона містить у собі передусім такі ознаки, як:
– власне протиправне діяння – дія чи бездіяльність (більшість адміністративних правопорушень скоюється у формі протиправного діяння);
– шкідливі наслідки діяння,
– причинний зв'язок між протиправним діянням і шкідливими наслідками, що наступили;
– час, місце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення.
Протиправне діяння є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони, всі ж інші ознаки є факультативними.
Суб'єктами адміністративних правопорушень можуть бути деліктоздатні фізичні та юридичні особи, які вчинили певні правопорушення.
Фізичні особи – це осудні особи, які досягли 16-річного віку, громадяни України, іноземці та особи без громадянства.
Юридичні особи – це різні організації незалежно від форм власності, що підлягають адміністративній юрисдикції України.
Серед загальних суб'єктів існують так звані спеціальні суб'єкти, тобто особи, які мають властивості адміністративної відповідальності. До них належать військовослужбовці, призвані на збори військовозобов'язаних, працівники Національної поліції, а також інші особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів; неповнолітні (особи віком від 16 до 18 років); іноземці; службові особи; батьки або особи, які їх замінюють; народні депутати; окремі фахівці; інші особи залежно від специфіки їх професійних і трудових обов'язків, стану здоров'я тощо (водії, експерти, перекладачі, вагітні, інваліди та ін.).
Суб'єктивна сторона – це комплекс ознак, що характеризують внутрішню сторону правопорушення.
До ознак, які характеризують суб'єктивну сторону, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення.
Вина – це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння та його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності.
Відповідно до ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Розглянемо детальніше визначені підстави для закриття справ про адміністративні правопорушення, які були враховані Чаплинським районним судом Херсонської області упродовж 2019 року.
Отже, як зазначалося вище, у зв’язку із малозначністю вчиненого правопорушення Чаплинським районним судом Херсонської області закрито 23 справи.
Вивчивши справи про адміністративні правопорушення, провадження у яких закрито через малозначність вчиненого правопорушення, встановлено, що такі порушення були допущені у наступній сфері діяльності: порушення вимог законодавства про працю – 2 справи (8,7% справ, у яких провадження закрито через малозначність вчиненого правопорушення); порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду – 2 справи (8,7% справ, у яких провадження закрито через малозначність вчиненого правопорушення); залишення місця дорожньо-транспортної пригоди – 2 справи (8,7% справ, у яких провадження закрито через малозначність вчиненого правопорушення); порушенн правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження автомобіля – 1 справа (4,3% справ, у яких провадження закрито через малозначність вчиненого правопорушення); керування транспортним засобом без документів на право керування – 1 справа (4,3% справ, у яких провадження закрито через малозначність вчиненого правопорушення); вчинення домашнього насильства – 3 справи (13% справ, у яких провадження закрито через малозначність вчиненого правопорушення); куріння тютюнових виробів у заборонених місцях – 1 справа (4,3% справ, у яких провадження закрито через малозначність вчиненого правопорушення); несплата аліментів – 1 справа (4,3% справ, у яких провадження закрито через малозначність вчиненого правопорушення); невиконання батьками обов’язків щодо виховання своїх дітей – 8 справа (35% справ, у яких провадження закрито через малозначність вчиненого правопорушення); порушення правил адміністративного нагляду – 1 справа (4,3% справ, у яких провадження закрито через малозначність вчиненого правопорушення); порушення прикордонного режиму – 1 справа (4,3% справ, у яких провадження закрито через малозначність вчиненого правопорушення).
Основними підставами для встановлення малозначності вчиненого правопорушення та звільнення винних осіб від адміністративної відповідальності є щире каяття, визнання провини, наявність обставин, які дають змогу обмежитись усним зауваженням за вчинене правоопрушення, зокрема утримання дітей.
Так, суддею Чаплинського районного суду Херсонської області Березніковим О.В. у справі № 665/2008/19 відносно Б. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП, провадження у справі закрито із винесенням постанови про звільнення останнього від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення. Як вбачається із матеріалів справи, суть правопорушення полягала в тому, що ним не виплачується індексація заробітної плати; крім того при звільненні працівника не виплачено компенсацію за невикористану відпустку. В судовому засіданні Б. свою вину визнав та пояснив, що підприємтсвом в першу чергу сплачувались рахунки за надання послуг з водопостачання та спожиту електроенергію. На час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення виявлені порушення норм трудового законодавства повністю усунено.
У справі №665/1808/19 відносно М. про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП, суддею Березніковим О.В. провадження у справі закрито із винесенням постанови про звільнення останньої від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення. Як вбачається із матеріалів справи, під час звільнення або в разі надання щорічної відпустки працівникам підприємства, де М. є директором, несвоєчасно проводяться розрахунки по оплаті праці, що є порушенням чинного законодавства про працю. В судовому засіданні М. свою провину визнала та пояснила, що несвоєчасне нарахування заробітної плати та проведення розрахунків трапилось через те, що підприємство не мало коштів на своєчасне проведення розрахунків, так як наявність коштів прямо залежить від оплати населенням району комунальних послуг. На час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення виявлені порушення норм трудового законодавства повністю усунено.
У справі №665/341/19 відносно С. за ч.1 ст.184 КупАП суддею Пилипенко І.О. провадження у справі закрито із винесенням постанови про звільнення останньої від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення. Відповідно до матеріалів про адміністративне правопорушення С. ухиляється щодо обов’язків по вихованню дітей, а саме не забезпечує дотримання санітарних норм у будинку. Разом з цим, враховуючи щире каяття правопорушниці та визнання власної провини, суд визнав дане правопорушення як малозначне.
Окрім цього, під час вирішення питання про закриття провадження у справах про адміністративні праворушення з урахуванням вимог статті 22 КупАП, суддями враховується майновий стан винних осіб та їхній соціальний статус.
Так, у справі №665/664/19 відносно В. за ч.4 ст.184 КупАП (головуюча суддя Пилипенко І.О.) судом встановлено вину правопорушниці, але з урахуванням того, що В. має на утриманні четверо неповнолітніх дітей, те, що вона проживає одна та має мінімальну заробітну плату, суд звільнив її від адміністративної відповідальності та обмежився усним зауваженням.
У справі №665/681/19 відносно Н. за ч.1 ст.173-2 КупАП (головуюча суддя Пилипенко І.О.) судом встановлено вину правопорушника, але, враховуючи те, що Н. є пенсіонером, суд звільнив його від адміністративної відповідальності та обмежився усним зауваженням.
У зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення закрито 22 справи.
Розглянемо детальніше декілька адміністративних матеріалів, провадження у яких закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв’язку із відсутністю суб’єкта адміністративного правопорушення.
Так, у справі №665/1301/19 відносно Р. за ч.2 ст.184 КУпАП суддею Чаплинського районного суду Березніковим О.В. винесено постанову від 25.09.2019 року про закриття провадження у справі у зв’язку із відсутністю в її діях складу адмінстративного правопорушення. Як вбачається із матеріалів про адміністративне правопорушення, громадянка Р. не вжила достатніх заходів по вихованню та догляду за малолітньою дитиною, внаслідок чого остання покинула свій дім, після чого була знайдена поліцейськими. Вказані дії поліцейський Чаплинського ВП Генічеського відділу поліції ГУНП у Херсонській області кваліфікував за ч. 2 ст. 184 КУпАП, тобто «Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей» - вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, при цьому дані протоколу про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять жодних відомостей про притягнення Р. до адміністративної відповідальності на протязі року. Таким чином, в діях Р. відсутній склад правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Аналогічна підстава для закриття провадження у зв’язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення вбачається у справі №665/1206/19 відносно Є. за ч.2 ст.184 КУпАП (головуючий суддя Березніков О.В.), оскільки відповідно до матеріалів про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази вчинення ним повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення дій, передбачених ч.1 ст.184 КУпАП.
У справі №665/406/19 відносно К. за ч.1 ст.130 КУпАП суддею Чаплинського районного суду Березніковим О.В. винесено постанову від 24.05.2019 року про закриття провадження у справі у зв’язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Як вбачається із матеріалів справи, К. керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп’яніння, проте відповідно до довідки Каланчацької ЦРЛ він був оглянутий на стан алкогольного сп’яніння та втановлено діагноз – алкогольного сп’яніння немає (00 проміле). Таким чином, в діях К. відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Розглянемо детальніше декілька адміністративних матеріалів, провадження у яких закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв’язку із відсутністю об’єкта адміністративного правопорушення.
Так, у справі №665/2040/19 відносно В. за ч.1 ст.175 КУпАП суддею Чаплинського районного суду Березніковим О.В. винесено постанову від 24.12.2019 року про закриття провадження у справі про адміністративне правоопрушення у зв’язку із відсутністю в діях В. складу адміністративного правопорушення. Як вбачається із матеріалів справи, В. курив цигарку у невстановленому для цього місці. Вказані дії поліцейський Чаплинського ВП Генічеського відділу поліції ГУНП у Херсонській області кваліфікував за ч. 1 ст. 175 КУпАП, тобто «Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також використання пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням»., при цьому дані протоколу про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містили жодних відомостей щодо порушення ним встановлених законодавством вимог пожежної безпеки. Таким чином, в діях В. відсутній склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 175 КУпАП.
У справі №665/1851/19 про притягнення до адміністративної відповідальності М. за ст.124 КУпАП (головуючий суддя Березніков О.В.) встановлено відсутність складу адміністративного правоопрушення, зокрема об’єкта, відносно якого воно вчинене. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення М. керував автомобілем, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху та не впорався з керуванням, в наслідок здійснив з’їзд з дорожнього покриття на узбіччя до залізничної частини, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, тобто скоїв правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що справа підлягає закриттю, так як диспозицією статті 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Судом встановлено, що заподіяння механічних ушкоджень власному технічному засобу не утворює склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України. Таким чином, в діях М. відсутній склад адміністративного правоопрушення, в результаті чого суддею винесено постанову від 22.11.2019 року про закриття адміністративного провадження.
Аналогічна підстава для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення вбачається у матеріалах №665/791/19 відносно Т. за ст.124 КУпАП. Так, Т. керував автомобілем, не вибрав безпечної швидкості руху, здійснив наїзд на вибоїну, в наслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, тобто скоїв правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. Разом з цим, вивчивши матеріали справи, суддя дійшов висновку про закриття відносно Т. провадження по справі, оскільки заподіяння механічних ушкоджень власному технічному засобу не утворює склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.
Розглянемо детальніше декілька адміністративних матеріалів, провадження у яких закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв’язку із відсутністю об’єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Так, у справі № 665/943/19 відносно Л. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП, суддею Чаплинського районного суду Херсонської області Березніковим О.В. винесено постанову від 04.07.2019 року про закриття провадженням у справі у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у діяльності, що містить ознаки господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону. Заслухавши пояснення Л., дослідивши матеріали справи, в обґрунтування свого рішення суддя зазначив, що з матеріалів справи вбачається впровадження Л. господарської діяльності, пов’язаної із перевезенням пасажирів «Таксі» без державної реєстрації, як суб’єкта господарювання та відповідної ліцензії, у зв’язку з чим ни порушено вимоги ст.29 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Разом з цим, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено точних обставин вчинення протиправних дій, не викладені дані, яким чином Л. надавав послуги з перевезення пасажирів у таксі, не вказані прізвища пасажирів. Крім того, не відображена систематичність його дій по здійсненню господарської діяльності, відсутня інформація про регулярність, самостійність та суттєвість діяльності Л., а також не вилучені гроші, одержані внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, що унеможливлює встановити мету суб'єкта господарювання щодо отримання прибутку. Таким чином, в діях Л. не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення відносно нього була закрита на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
У справі №665/987/19 відносно К. за ч.1 ст.130 КУпАП суддею Чаплинського районного суду Херсонської області Березніковим О.В. винесено постанову від 23.07.2019 року про закриття провадженням у справі у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП виражається в т.ч у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається із матеріалів про адміністративне правопорушення, К. керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння та від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, тобто скоїв правопорушення передбачене ст.130 ч.1 КУпАП. Проте, попри положення ст.251 КУпАП органом, що склав протокол адміністративне правопорушення, належних доказів правопорушення до суду не надано. Таким чином, оцінюючи зібрані судом докази у їх сукупності, на переконання суду в даному випадку встановлені судом обставини свідчать про відсутність в діях К. об'єктивної сторони правопорушення, відтак і складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП.
Розглянемо адміністративний матеріал, провадження у якому закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв’язку із відсутністю суб’єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Так, у справі №665/895/19 про притягнення до адміністративної відповідальності П. за ч.1 ст.184 КУпАП (головуючий суддя Березніков О.В.) відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення громадянка П. ухилилася від виконання своїх батьківських обов’язків, внаслідок чого її малолітній син розбив вікно у дитячому садку. Вказані дії інспектор Чаплинського ВП Генічеського відділу поліції ГУНП у Херсонській області кваліфікує за ч. 1 ст. 184 КУпАП, тобто ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, при цьому будь-яких належних доказів щодо ухилення нею від своїх батьківських обов’язків суду не надано. Таким чином, в діях П. відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки її вина не знайшла свого підтвердження під час розгляду даних матеріалів, в результаті чого суддею винесено постанову про закриття провадження у справі у зв’язку із відсутністю складу адміністративного правоопрушення.
Більше того, в ході вивчення справ про адміністративні правопорушення, зокрема провадження у яких зкрито у зв’язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, встановлено, що посадовими особами, уповноваженими на складання протоколу про адміністративне правопорушення, у більшості випадків не дотримуються вимоги статті 256 КупАП, а саме не зазначаються прізвища, адреси свідків або взагалі інформація про свідків відсутня (наприклад, в разі відмови правопорушника від проходження медичного огляду на стан сп’яніння); також в порушення вимог статті 251 КупАП, яка вказує на те, що обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, працівниками поліції під час напрвлення протоколів до суду не вживаються заходи щодо надання належних та допустимих докказів, які б підтверджували провину осіб, відносно яких ці протоколи складені.
Так, у справі №665/129/19 про притягнення до адміністративної відповідальності С. за ч.1 ст.130 КупАП відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення останній 10 січня 2019 року керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп’яніння та від проходження медичного огляду на стан сп’яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.п. 2.5 ПДР України, тобто скоїв правопорушення передбачене ст.130 ч.1 КУпАП – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Разом з цим, під час дослідження доказів по справі, зокрема долученого до протоколу відеозапису вбачається, що в приміщення Чаплинського ВП Генічеського ВП ГУНП Херсонської області, С. було запропоновано пройти медичний огляд з метою виявлення стану наркотичного сп’яніння, на що він погодився відповівши ствердно про намір пройти медичний огляд. У свою чергу після його згоди на проходження медичного огляду, працівники поліції вказали йому на те, що проходження медичного огляду є необов’язковим та він може відмовитися від його проходження. В подальшому С. декілька разів висловлював свою згоду на проходження медичного огляду в закладі охорони здоров’я, однак працівники поліції й надалі вказували на те, що проходження огляду не є необхідним та в разі відмови від проходження огляду, йому нікуди їхати не потрібно, чим на думку суду ввели особу, яка притягається до адміністративної відповідальності в оману, щодо наслідків такої відмови. Таким чином, під час розгляду справи про адміністратвине правопорушення суд встановив, що в діях С. відсутній склад даного правопорушення, тобто об’єктивна строна вчиненого правопорушення.
Підводячи підсумки вищенаведеного, слід зазначити, що у разі невиконання особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративні правопорушення, вимог статей 251, 256 КУпАП щодо належного оформлення протоколів, в тому числі надання суду належних та допустимих доказів вчинення правопорушення, суд позбавлений можливості у повному обсязі дслідити докази у справі та встановити вину правопорушника.
У зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення Чаплинським районним судом закрито 107 справ.
Аналізуючи практику Чаплинського районного суду Херсонської області при вирішенні питання про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, необхідно вказати на 2 обставини, які призводять до закриття провадження у справі.
Так, однією з причин закриття провадження у справах про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, являється те, що матеріали про адміністративні правопорушення надходять до суду від органів, уповноважених на їх складання, після спливу строків накладення адміністративного стягнення, тобто коли накладення адміністративного стягнення вже неможливе.
Протягом 2019 року до Чаплинського районного суду надійшло 76 справ про адміністратвине правопрушення, у яких закінчився строк притягнення винних осіб до адміністртивної відповідальності, тобто 11% винних осіб уникнули відповідальності у зв’яку із закінченням строку притягнення їх до адміністртивної відповідальності через несвоєчасне направлення протоколів про адміністративні правопорушення до суду.
Відповідно до частини першої статті 257 КУпАП, протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини другої статті 257 КУпАП, протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення разом з іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення корупційного правопорушення.
Отже, нормами статей Кодексу України про адміністративні правопорушення не встановлено строк, протягом якого протокол про адміністративне правопорушення повинен бути направлений до суду, а тому несвоєчасне направлення уповноваженим органами (посадовими особами) протоколу та матеріалів справи про вчинене адміністративне правопорушення до суду сприяє тому, що правопорушник безпідставно може уникнути відповідальності за вчинене ним діяння, що є неприпустимим.
Розглянемо детальніше адміністративні матеріали, провадження у яких закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП внаслідок направлення їх до суду після спливу строку притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.
Так, суддею Чаплинського районного суду Херсонської області Березніковим О.В. у справі № 665/74/19 винесено постанову від 16.01.2019 року про закриття провадження у справі відносно Д. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Як вбачається із матеріалів справи, правопорушення було вчинено 13.10.2018 року, матеріали про адміністративне правопорушення надійшли до суду 16.01.2019 року, тобто через три місяці після вчинення правопорушення. В постанові зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
У справі № 665/65/19 відносно Б. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суддею Чаплинського районного суду Херсонської області Пилипенко І.О. винесено постанову від 11.03.2019 року про закриття провадженням у справі у зв’язку із закінченням на момент розгляду протоколу про адміністративне правопорушення строку накладання адміністративного стягнення. Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення вчинено 14.09.2018 року, а матеріали до суду надійшли лише 14.01.2019 року, тобто через чотири місяці після вчинення правопорушення.
Аналогічні підстави для закриття справ про адміністративні правопорушення вбачаються у наступних справах про адміністративне праовопрушення: справа № 665/1597/19 відносно Б. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП (головуюча суддя Пилипенко І.О.), яке вчинено 23.05.2019 року, матеріали до суду надійшли 09.09.2019 року, тобто через три з половиною місяці після вчинення правопорушення; справа № 665/1750/19 відносно К. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП (головуюча суддя Пилипенко І.О.), яке вчинено 28.04.2019 року, матеріали до суду надійшли 01.10.2019 року, тобто майже через пів року після вчинення правопорушення; справа № 665/2081/19 відносно Б. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП (головуючий суддя Березніков О.В.), яке вчинено 13.08.2019 року, до суду матеріали надійшли 26.11.2019 року, тобто через три з половиною місяці після вчинення правопорушення.
В ході проведення аналізу було встановлено, що також підставою для закриття провадження у справах про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, є неможливість суду розглянути матеріали про адміністративні правопорушення через неявку правопорушників у судові засідання та відсутності на час розгляду справи підтвердження вручення судової повістки, відсутності будь-яких відомостей про місце перебування правопорушника, надання до суду клопотань щодо можливості ознайомлення із матеріалами судової справи.
Протягом 2019 року Чаплинським районним судом закрито 31 справу про адміністратвине правопорушення, у яких закінчився строк притягнення винних осіб до адміністртивної відповідальності, тобто 5% винних осіб уникнули відповідальності у зв’яку із відсутністю на час розгляду справи підтвердження вручення судової повістки останнім.
Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадку, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Розглянемо детальніше адміністративні матеріали, провадження у яких закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП внаслідок відсутності можливості суду з об’єктивних причин вирішити справи у межах строку накладення адміністративних стягнень через неявку в судове засідання осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності.
Так, суддею Чаплинського районного суду Херсонської області Березніковим О.В. у справі № 665/2066/18 винесено постанову від 27.02.2019 року про закриття провадження у справі відносно К. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення особи до адміністративної відповідальності. Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення було вчинено 25.11.2018 року. Матеріали про адміністративне правопорушення надійшли до суду 10.12.2018 року. Судовий розгляд справи було призначено на 03.01.2019, 08.02.2019, 27.02.2019 року, однак особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, в судове засідання не з’явилася. З письмових пояснень матері вбачається, що останній перебуває на заробітках за межами області та засоби зв’язку з ним відсутні.
У справі №665/119/19 відносно А. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддею Чаплинського районного суду Херсонської області Пилипенко І.О. винесено постанову від 16.04.2019 року про закриття провадження в справі у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення особи до адміністративної відповідальності. Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення було вчинено 29.12.2018 року. Матеріали про адміністративне правопорушення надійшли до суду 21.01.2019 року. Судові засідання були призначені на06.02.2019 року, 21.02.2019 року, 11.03.2019 року, 05.04.2019 року та 16.04.2019 року, але А. до суду не з’являвся, відомості про вручення йому судових повісток відсутні, а тому в порядку ст.268 КУпАП він є не повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи.
Таким чином, у випадках, коли особи, що притягаються до адміністративної відповідальності, не з’являються за отриманням судових повісток до відділень поштового зв’язку, повістки повертаються до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відкладаючи розгляд справи через неявку особи, суд вимушений або розглянути справу за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності і дотриматись строків накладення адміністративних стягнень, або ж відкладати її розгляд, ризикуючи спливом строку, оскільки відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивну з’ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Враховуючи викладене, слід зробити висновок, що відсутність необхідного законодавчого врегулювання питання вручення судових повісток у справах про адміністративні правопорушення дозволяє особам, які вчинили адміністративні правопорушення, уникати адміністративної відповідальності. До того ж, такі особи можуть свідомо у різний спосіб ухилятися від отримання судових повісток, розраховуючи на закінчення строку, протягом якого на них може бути накладене адміністративне стягнення. Таким чином, завдання КУпАП зводяться нанівець, оскільки не відкошдовуватимуться збитки державі у вигляді сум нестягнутих штрафів; особа, чия вина доведена судом, не несе жодної відповідальності за правопорушення; нівелюється робота правоохоронної та судової систем країни, оскільки не виконуються завдання щодо протидії правопорушенням та виховання громадян.
В ході вивчення матеріалів про адміністративні правопорушення, провадження у яких закрито з перелічених вище підстав встановлено, що у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, суддями Чаплинського районного суду Херсонської області встановлюється вина осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності.
Окрім цього, під час вивчення матеріалів про адміністративні правопорушення, провадження у яких закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, зокрема в разі несвоєчасного направлення протоколів до суду, судді Чаплинського районного суду вирішили звернути увагу начальника Чаплинського ВП Генічеського ВП ГУНП на зневажливе та безвідповідальне ставлення працівників Чаплинського ВП Генічеського ВПГУНП до своїх посадових обов’язків.
Так, під час розгляду протоколів про адміністративні, які надійшли до Чаплинського районного суду Херсонської області суддями Пилипенко І.О. та Березніковим О.В. встановлено ряд порушень, які допущені працівниками Чаплинського ВП Генічеськог ВП ГУНП в Херсонській області, зокрема умисне порушення вимог пункту 1 розділу 2 «Документування адміністративних правопорушень» Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 №, де зазначено, що складання протоколів про адміністративні правопорушення здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції. Відповідно до пункту 18 цього розділу, протокол про адміністративне правопорушення та матеріали про вчинене адміністративне правопорушення відповідно до статті 257 КУпАП надсилаються (надаються) органу (посадовій особі), уповноваженому(ій) розглядати справи про адміністративні правопорушення.
На підставі викладеного, з метою недопущення в подальшому порушень строків притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, судді Чаплинського районного суду 21 січня 2020 року звернулись до начальника Чаплинського ВП Генічеського ВП ГУНП із листом (вих.№01-18/2/2020/26) про вжиття дієвих заходів реагування до винних осіб, які сприяли окремим правопорушникам уникнути адміністративної відповідальності за вчинення ними правопорушень, передбачених статтями 173-2 КУпАП, статтею 130 КУпАП та посилити контроль за належним виконанням посадовими особами Чаплинського ВП Генічеського ВПГУНП своїх повноважень в частині оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, з метою недопущення викладених вище порушень.
Наразі відповіді щодо вжитих заходів на виконання вказаного листа до Чаплинського районного суду не надходило.
Висновок:
За результатами вивчення матеріалів про адміністративні правопорушення, провадження у яких закрито упродовж 2019 року встановлено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення закрито з наступних підстав:
- у зв’язку із малозначністю вчиненого правопорушення;
- у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення;
- у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення та під час вирішення питання щодо можливості/необхідності закриття провадження у справі суддями Чаплинського районного суду Херсонської області дотримуються строки призначення та розгляду адміністративних справ, встановлених статтею 277 КУпАП і лише у виключних випадках ці строки були порушені з причини відсутності підтвердження вручення судової повістки правопорушнику та надходження адміністративних матеріалів із значним запізненням, внаслідок чого суд був позбавлений можливості об’єктивно та вчасно розглянути справу.
Окрім цього, практика Чаплинського районного суду Херсонської області з розгляду даної категорії справ показала, що судом дотримуюються вимоги ст.ст.22, 38, 247 КУпАП щодо розгляду вказаних протоколів та закриття адміністративних проваджень.
За результатами вивчення матеріалів про адміністративне правопорушення, провадження у якому закрито у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, можна зробити висновок, що суддями Чаплинського районного суду Херсонської області повністю дотримуються вимоги ст.280 КУпАП щодо з’ясування обставин, які підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Практика Чаплинського районного суду Херсонської області з розгляду даної категорії справ показала, що Чаплинським районним судом Херсонської області дотримуюються вимоги ст.62 Конституції України стосовно того, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.
Підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити, що судді Чаплинського районного суду Херсонської області повно і об’єктивно досліджують докази у справі, з’ясовують усі обставини вчинення адміністративного правопорушення, особу винного, його суб’єктивне ставлення до вчинення правопорушення, намагаються в найкоротший строк розглянути справу про адміністративне правопорушення та встановити особу винного.
Помимо цього, судді Чаплинського районного суду вживають усі можливі заходи щодо повного та всебічного розгляду справ про адміністративні правопорушення, встановлення вини притягнутих до адміністративної відпоідальності осіб, накладення адміністративного стягнення; а в разі виявлення порушень, які призвели до уникнення такої відповідальності винними особами, реагують належним чином, шляхом направлення листів до державних органів, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, щодо притягнення винних посадових осіб до відповідальності за неналежне виконання ними своїх службових обов’язків.
При закритті провадження у справах про адміністративне правопорушення, в результаті встановлення його малозначності, суддями Чаплинського районного суду Херсоснької області дотримуються вимоги статті 22 КУпАП в частині визначення малозначності вчиненого правопорушення, тобто такого, яке не становить великої суспільної шкоди та не завдає значних збитків державним або суспільним інтересам чи безпосередньо громадянам.
Спірних питань під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, зокрема, під час з’ясування обставин щодо можливого закриття провадження у справі у суддів Чаплинського районного суду Херсонської області не виникало.
Керівник апарату Чаплинського
районного суду О.А.Байбуза
_03_03.png)
