Аналіз
судової практики Чаплинського районного суду Херсонської області
про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення за період з 02 січня по 31 грудня 2020 року.
На виконання плану роботи Чаплинського районного суду Херсонської області на 1 півріччя 2021 року мною, керівником апарату суду Байбузою О.А., проаналізовано судову практику щодо застосування ст.247 КУпАП при вирішенні питання про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення, розглянутих протягом 2020 року.
Відповідно до частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;
8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;
9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі. завдання Херсонського Апеляційного суду № 03-44/33/2018 від 05.11.2018 року Чаплинським районним судом Херсонської області проаналізовано судову практику розгляду справ про адміністративні правопорушення, застосування ст.38 КУпАП при вирішенні питань про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення, проблеми щодо необхідності встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення при констатації спливу строку накладення адміністративного стягнення.
Окрім цього, відповідно до статті 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Під час аналізу обліково-статистичних даних, які містяться в КП «Д-3» встановлено, що упродовж 2020 року у провадженні Чаплинського районного суду Херсонської області перебувала 2261 справа усіх категорій (у 2019 році – 2620 справ), з них справ про адміністративні правопорушення 771 (у 2019 році – 665 справ), що становить 34,1% від загальної кількості справ, які перебували на розгляді суду ( у 2019 році - 25,4%).
Таким чином, у порівнянні із минулим періодом 2019 року, кількість справ, які перебували у провадженні суду у 2020 році, зменшилась на 13,7%, при цьому, кількість справ про адміністративні правопорушення збільшилась на 13,8%.
Впродовж 2020 року Чаплинським районним судом розглянуто 1839 справ усіх категорій, з них справ про адміністративні правопорушення 724 (в тому числі справ в порядку виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення), що становить 39,4% від загальної кількості розглянутих справ.
У порівнянні із 2019 року (473 справи), впродовж 2020 року справ про адміністративні правопорушення розглянуто більше на 53,1%.
Так, за період з 02 січня по 31 грудня 2021 року Чаплинським районним судом Херсонської області розглянуто 712 справ про адміністративні правопорушення, зокрема:
Виходячи із обліково-статистичних даних, за період з 02.01.2020 року по 31.12.2020 року, Чаплинським районним судом Херсонської області закрито провадження у справах про адміністративні правопорушення з наступних підстав:
- у зв’язку із малозначністю вчиненого правопорушення – 67 справ або 32,4% від загальної кількості справ, провадження у яких закриті;
- у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення – 48 справ або 23,2%;
- у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення – 79 справ або 38,2%;
- у зв’язку зі смертю особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності – 12 справ або 5,8%;
- у зв’язку із передачею матеріалів справи на розгляд трудовому колективу для вирішення питанн про застосування заходів громадського впливу – 1 справа або 0,5%.
У разі встановлення малозначності вчиненого правопорушення, для застосування усного зауваження та звільнення від відповідальності не потрібно спеціального зазначення про таку можливість в акті про відповідальність за конкретний учинок. Призначення усного зауваження здійснюється на розсуд посадової особи, що вирішує справу відповідно до оцінки нею всіх обставин провини й особистості порушника. Коментована стаття 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає обов'язковості звільнення від адміністративної відповідальності за всі малозначні правопорушення, а передбачає тільки право прийняти таке рішення. У зв’язку із цим посадова особа зобов'язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, переконатися, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене порушення, особистість порушника, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність тощо. Аналіз та правова оцінка зазначених даних дозволяють вирішити питання про звільнення порушника від адміністративної відповідальності й можливість обмежитися усним зауваженням.
Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, що це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної шкоди та не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам чи безпосередньо громадянам. Установлення в законі такого заходу впливу, як усне зауваження, дає змогу говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, зокрема й малозначне.
Відповідно до частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Юридичний склад адміністративного правопорушення – це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.
Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Об'єкт адміністративного правопорушення – це те, на що воно посягає.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення – це система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення.
Вона містить у собі передусім такі ознаки, як:
– власне протиправне діяння – дія чи бездіяльність (більшість адміністративних правопорушень скоюється у формі протиправного діяння);
– шкідливі наслідки діяння,
– причинний зв'язок між протиправним діянням і шкідливими наслідками, що наступили;
– час, місце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення.
Протиправне діяння є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони, всі ж інші ознаки є факультативними.
Суб'єктами адміністративних правопорушень можуть бути деліктоздатні фізичні та юридичні особи, які вчинили певні правопорушення.
Фізичні особи – це осудні особи, які досягли 16-річного віку, громадяни України, іноземці та особи без громадянства.
Юридичні особи – це різні організації незалежно від форм власності, що підлягають адміністративній юрисдикції України.
Серед загальних суб'єктів існують так звані спеціальні суб'єкти, тобто особи, які мають властивості адміністративної відповідальності. До них належать військовослужбовці, призвані на збори військовозобов'язаних, працівники Національної поліції, а також інші особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів; неповнолітні (особи віком від 16 до 18 років); іноземці; службові особи; батьки або особи, які їх замінюють; народні депутати; окремі фахівці; інші особи залежно від специфіки їх професійних і трудових обов'язків, стану здоров'я тощо (водії, експерти, перекладачі, вагітні, інваліди та ін.).
Суб'єктивна сторона – це комплекс ознак, що характеризують внутрішню сторону правопорушення.
До ознак, які характеризують суб'єктивну сторону, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення.
Вина – це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння та його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності.
Відповідно до ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Окрім цього, в разі смерті особи, щодо якої було розпочато провадження у справі, воно підлягає закриттю вдповідно до пункту 9 статті 247 КУпАП.
Необхідно вказати на те, що у разі невиконання особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративні правопорушення, вимог статей 251, 256 КУпАП щодо належного оформлення протоколів, в тому числі надання суду належних та допустимих доказів вчинення правопорушення, суд позбавлений можливості у повному обсязі дслідити докази у справі та встановити вину правопорушника.
У зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення Чаплинським районним судом закрито 79 справ у наступних сферах діяльності: порушення правил щодо карантину людей – 2 справи (2,5% від загальної кількості справ, закритих у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності); порушення правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження транпсортного засобу – 3 справи (3,8%); керування транспортним засобом особою, яка не має на те відповідних документів – 1 справа (1,3%); керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння – 20 справ (25,3%); дрібне хуліганство – 7 справ (8,9%); вчинення домашнього насильства – 24 справи (30,4%); куріння тютюнових виробів у заборонених місцях – 1 справа (1,3%); злісна непокора працівнику поліції – 1 справа (1,3%); порушення правил адміністративного нагляду – 16 справ (20,3%); невиконання законних вимог депутата – 1 справа (1,3%); порушення громадянами правил поводження зі зброєю – 2 справи (2,5%); порушення права на інформацію та на звернення – 1 справа (1,3%).
.
Аналізуючи практику Чаплинського районного суду Херсонської області при вирішенні питання про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, необхідно вказати на 3 обставини, які призводять до закриття провадження у справі.
Так, однією з причин закриття провадження у справах про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, являється те, що матеріали про адміністративні правопорушення надходять до суду від органів, уповноважених на їх складання, після спливу строків накладення адміністративного стягнення, тобто коли накладення адміністративного стягнення вже неможливе.
Протягом 2020 року до Чаплинського районного суду надійшло 42 справи про адміністратвині правопрушення, у яких закінчився строк притягнення винних осіб до адміністртивної відповідальності, тобто 20% винних осіб уникнули відповідальності у зв’яку із закінченням строку притягнення їх до адміністртивної відповідальності через несвоєчасне направлення протоколів про адміністративні правопорушення до суду, що на 82% більше ніж у 2019 році (11%).
Відповідно до частини першої статті 257 КУпАП, протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини другої статті 257 КУпАП, протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення разом з іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення корупційного правопорушення.
Отже, нормами статей Кодексу України про адміністративні правопорушення не встановлено строк, протягом якого протокол про адміністративне правопорушення повинен бути направлений до суду, а тому несвоєчасне направлення уповноваженим органами (посадовими особами) протоколу та матеріалів справи про вчинене адміністративне правопорушення до суду сприяє тому, що правопорушник безпідставно може уникнути відповідальності за вчинене ним діяння, що є неприпустимим.
В ході проведення аналізу було встановлено, що також підставою для закриття провадження у справах про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, є неможливість суду розглянути матеріали про адміністративні правопорушення через неявку правопорушників у судові засідання та відсутності на час розгляду справи підтвердження вручення судової повістки, відсутності будь-яких відомостей про місце перебування правопорушника, надання до суду клопотань щодо можливості ознайомлення із матеріалами судової справи.
Протягом 2020 року Чаплинським районним судом закрито 34 справи із зазначеної підстави, тобто 15% винних осіб уникнули відповідальності у зв’яку із відсутністю на час розгляду справи підтвердження вручення судової повістки останнім, що є більшим на 200% ніж у 2019 році (5%).
Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадку, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Таким чином, у випадках, коли особи, що притягаються до адміністративної відповідальності, не з’являються за отриманням судових повісток до відділень поштового зв’язку, повістки повертаються до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відкладаючи розгляд справи через неявку особи, суд вимушений або розглянути справу за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності і дотриматись строків накладення адміністративних стягнень, або ж відкладати її розгляд, ризикуючи спливом строку, оскільки відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивну з’ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Враховуючи викладене, слід зробити висновок, що відсутність необхідного законодавчого врегулювання питання вручення судових повісток у справах про адміністративні правопорушення дозволяє особам, які вчинили адміністративні правопорушення, уникати адміністративної відповідальності. До того ж, такі особи можуть свідомо у різний спосіб ухилятися від отримання судових повісток, розраховуючи на закінчення строку, протягом якого на них може бути накладене адміністративне стягнення. Таким чином, завдання КУпАП зводяться нанівець, оскільки не відкошдовуватимуться збитки державі у вигляді сум нестягнутих штрафів; особа, чия вина доведена судом, не несе жодної відповідальності за правопорушення; нівелюється робота правоохоронної та судової систем країни, оскільки не виконуються завдання щодо протидії правопорушенням та виховання громадян.
Окрім цього, деталізуючи підстави спливу строків притягнення осіб до адміністративної відповідальності, які є причиною закриття справ, необхідно вказати на те, що правопорушниками заявляються ті чи інші клопотання під час розгляду відносно них адміністративних матеріалів.
Так, впродовж 2020 року Чаплинським районним судом Херсонської області закрито 2 справи про адміністративні правопорушення, у яких правопорушниками заявлялись клопотання, що сприяло сплину строків.
В ході вивчення матеріалів про адміністративні правопорушення, провадження у яких закрито з перелічених вище підстав встановлено, що у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, суддями Чаплинського районного суду Херсонської області встановлюється вина осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності.
Окрім цього, під час вивчення матеріалів про адміністративні правопорушення, провадження у яких закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, зокрема в разі несвоєчасного направлення протоколів до суду, судді Чаплинського районного суду вирішили звернути увагу начальника Чаплинського ВП Генічеського ВП ГУНП на зневажливе та безвідповідальне ставлення працівників Чаплинського ВП Генічеського ВПГУНП до своїх посадових обов’язків.
Висновок:
За результатами вивчення матеріалів про адміністративні правопорушення, провадження у яких закрито впродовж 2020 року, встановлено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення закриті з наступних підстав:
- у зв’язку із малозначністю вчиненого правопорушення;
- у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення;
- у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення;
-у зв’язку зі смертю особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності;
- у зв’язку із передачею матеріалів справи на розгляд трудовому колективу для вирішення питанн про застосування заходів громадського впливу.
Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення та під час вирішення питання щодо можливості/необхідності закриття провадження у справі суддями Чаплинського районного суду Херсонської області дотримуються строки призначення та розгляду адміністративних справ, встановлених статтею 277 КУпАП і лише у виключних випадках ці строки були порушені з причини відсутності підтвердження вручення судової повістки правопорушнику та надходження адміністративних матеріалів із значним запізненням, внаслідок чого суд був позбавлений можливості об’єктивно та вчасно розглянути справу.
Окрім цього, практика Чаплинського районного суду Херсонської області з розгляду даної категорії справ показала, що судом дотримуюються вимоги ст.ст.22, 38, 247 КУпАП щодо розгляду вказаних протоколів та закриття адміністративних проваджень.
За результатами вивчення матеріалів про адміністративне правопорушення, провадження у якому закрито у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, можна зробити висновок, що суддями Чаплинського районного суду Херсонської області повністю дотримуються вимоги ст.280 КУпАП щодо з’ясування обставин, які підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Практика Чаплинського районного суду Херсонської області з розгляду даної категорії справ показала, що Чаплинським районним судом Херсонської області дотримуюються вимоги ст.62 Конституції України стосовно того, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.
Підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити, що судді Чаплинського районного суду Херсонської області повно і об’єктивно досліджують докази у справі, з’ясовують усі обставини вчинення адміністративного правопорушення, особу винного, його суб’єктивне ставлення до вчинення правопорушення, намагаються в найкоротший строк розглянути справу про адміністративне правопорушення та встановити особу винного.
Помимо цього, судді Чаплинського районного суду вживають усі можливі заходи щодо повного та всебічного розгляду справ про адміністративні правопорушення, встановлення вини притягнутих до адміністративної відпоідальності осіб, накладення адміністративного стягнення; а в разі виявлення порушень, які призвели до уникнення такої відповідальності винними особами, реагують належним чином, шляхом направлення листів до державних органів, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, щодо притягнення винних посадових осіб до відповідальності за неналежне виконання ними своїх службових обов’язків.
При закритті провадження у справах про адміністративне правопорушення, в результаті встановлення його малозначності, суддями Чаплинського районного суду Херсоснької області дотримуються вимоги статті 22 КУпАП в частині визначення малозначності вчиненого правопорушення, тобто такого, яке не становить великої суспільної шкоди та не завдає значних збитків державним або суспільним інтересам чи безпосередньо громадянам.
Спірних питань під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, зокрема, під час з’ясування обставин щодо можливого закриття провадження у справі у суддів Чаплинського районного суду Херсонської області не виникало.
_03_03.png)
