Чаплинським районним судом Херсонської області

проаналізовано судову практику щодо застосування ст.247 КУпАП при вирішенні питання про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення, розглянутих протягом 9 місяців 2020 року.

Відповідно до частини 1 статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2)недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7)закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

8)наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Окрім цього, відповідно до статті 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Під час аналізу обліково-статистичних даних, які містяться в КП «Д-3», встановлено, що впродовж 9 місяців 2020 року у провадженні Чаплинського районного суду Херсонської області перебувало 1706 справ усіх категорій, з них справ про адміністративні правопорушення 588, що становить 34% від загальної кількості справ, які перебували на розгляді суду. У порівнянні із аналогічним періодом 2019 року, кількість справ, які перебували у провадженні Чаплинського районного суду впродовж 9 місяців 2020 року, зменшилась. Так, протягом 9 місяців 2019 року у провадженні Чаплинського районного суду перебувало 2071 справ усіх категорій. Таким чином, кількість справ за 9 місяців 2020 року зменшилась на 365 справи, в тому числі справ про адміністративні правопорушення – на 114 справ. При цьому, у співвідношенні до усіх справ, які перебувли у провадженні суду, справ про адміністративні правопорушення впродовж 9 місяців 2020 року було більше ніж в аналогічному періоді 2019 року.

Впродовж 9 місяців 2020 року Чаплинським районним судом розглянуто 1386 справ усіх категорій, з них справ про адміністративні правопорушення 508, що

становить 37% від загальної кількості розглянутих справ, в тому числі із винесенням постанови про закриття провадження у справі – 146 (або 29% від загальної кількості розглянутих справ про адміністративні правопорушення), зокрема: у зв’язку із малозначністю вчиненого правопорушення – 39 справ (27% від загальної кількості справ, провадження у яких закрито), у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення – 40 справ (28% від загальної кількості справ, провадження у яких закрито), у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення – 61 справа (42% від загальної кількості справ, провадження у яких закрито), у зв’язку із передачею матеріалів справи на розгляд трудовому колективу для вирішення питанн про застосування заходів громадського впливу – 1 справа (або 0,7% від загальної кількості справ, провадження у яких закрито), у зв’язку зі смертю – 5 справ (3% від загальної кількості справ, провадження у яких закрито) .

Отже, за період з 01 січня по 30 вереня 2020 року, Чаплинським районним судом Херсонської області закрито провадження у справах про адміністративні правопорушення з наступних підстав:

-     у зв’язку із малозначністю вчиненого правопорушення;

- у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного  правопорушення;

- у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення;

- у  зв’язку із передачею матеріалів справи на розгляд трудовому колективу для вирішення питанн про застосування заходів громадського впливу;

-у зв’язку зі смертю особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

У разі встановлення малозначності вчиненого правопорушення, для застосування усного зауваження та звільнення від відповідальності не потрібно спеціального зазначення про таку можливість в акті про відповідальність за конкретний учинок. Призначення усного зауваження здійснюється на розсуд посадової особи, що вирішує справу відповідно до оцінки нею всіх обставин провини й особистості порушника. Коментована стаття 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає обов'язковості звільнення від адміністративної відповідальності за всі малозначні правопорушення, а передбачає тільки право прийняти таке рішення. У зв’язку із цим посадова особа зобов'язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, переконатися, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене порушення, особистість порушника, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність тощо. Аналіз та правова оцінка зазначених даних дозволяють вирішити питання про звільнення порушника від адміністративної відповідальності й можливість обмежитися усним зауваженням.

Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, що це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної шкоди та не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам чи  безпосередньо громадянам. Установлення в законі такого заходу впливу, як усне зауваження, дає змогу говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, зокрема й малозначне.

Відповідно до частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Юридичний склад адміністративного правопорушення – це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.

Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.

Об'єкт адміністративного правопорушення – це те, на що воно посягає.

Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення – це система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення.

Вона містить у собі передусім такі ознаки, як:

– власне протиправне діяння – дія чи бездіяльність (більшість адміністративних правопорушень скоюється у формі протиправного діяння);

– шкідливі наслідки діяння,

– причинний зв'язок між протиправним діянням і шкідливими наслідками, що наступили;

– час, місце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення.

Протиправне діяння є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони, всі ж інші ознаки є факультативними.

Суб'єктами адміністративних правопорушень можуть бути деліктоздатні фізичні та юридичні особи, які вчинили певні правопорушення.

Фізичні особи – це осудні особи, які досягли 16-річного віку, громадяни України, іноземці та особи без громадянства.

Юридичні особи – це різні організації незалежно від форм власності, що підлягають адміністративній юрисдикції України.

Серед загальних суб'єктів існують так звані спеціальні суб'єкти, тобто особи, які мають властивості адміністративної відповідальності. До них належать військовослужбовці, призвані на збори військовозобов'язаних, працівники Національної поліції, а також інші особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів; неповнолітні (особи віком від 16 до 18 років); іноземці; службові особи; батьки або особи, які їх замінюють; народні депутати; окремі фахівці; інші особи залежно від специфіки їх професійних і трудових обов'язків, стану здоров'я тощо (водії, експерти, перекладачі, вагітні, інваліди та ін.).

Суб'єктивна сторона – це комплекс ознак, що характеризують внутрішню сторону правопорушення.

До ознак, які характеризують суб'єктивну сторону, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення.

Вина – це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння та його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності.

Відповідно до ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено  протягом  трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до статті 21 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.

Окрім цього, в разі смерті особи, щодо якої було розпочато провадження у справі, воно підлягає закриттю вдповідно до пункту 9 статті 247 КУпАП.

Підводячи підсумки проведеного узагальнення, необхідно вказати на те, що більшу частину справ про адміністративні правопорушення, провадження у яких були закриті впродовж 9 місяців 2020 року, закрито у зв’язку із закінченням строку притягнення осіб до адміністративної відповідальності, зокрема через несвоєчасне направлення матеріалів органами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративні правопорушення, до суду.

 Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення суддями вживаються усі можливі заходи для забезпечення повного та всебічного розгляду справ про адміністративні правопорушення, зокрема щодо забезпечення участі у судовому розгляді правопорушників.

Судді Чаплинського районного суду дотримуюються вимог Кодексу України про адміністративні правоопрушення щодо строків притягнення до адміністративної відповідальності осіб, винних у тих чи інших правопорушеннях. При цьому, досліджують матеріали справи та вирішують питання щодо вини правопорушників та наявних підстав для закриття справ про адміністративні правопорушення.

Висновок:

За результатами вивчення матеріалів про адміністративні правопорушення, провадження у яких закрито упродовж 9 місяців 2020 року встановлено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення закрито з наступних підстав:

- у зв’язку із малозначністю вчиненого правопорушення;

- у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення;

- у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення;

-у зв’язку із передачею матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд трудовому колективу.

-у зв’язку зі смертю особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, зокрема про вирішення питання щодо можливості/необхідності закриття провадження у справі, суддями Чаплинського районного суду Херсонської області дотримуються строки призначення та розгляду адміністративних справ, встановлених статтею 277 КУпАП і лише у виключних випадках ці строки були порушені з причини відсутності підтвердження вручення судової повістки правопорушнику та надходження адміністративних матеріалів із значним запізненням, внаслідок чого суд був позбавлений можливості об’єктивно та вчасно розглянути справу.

Окрім цього, практика Чаплинського районного суду Херсонської області з розгляду даної категорії справ показала, що судом дотримуюються вимоги  ст.ст.22, 38, 247 КУпАП щодо розгляду вказаних протоколів та закриття адміністративних проваджень.

За результатами вивчення матеріалів про адміністративне правопорушення, провадження у якому закрито у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, можна зробити висновок, що суддями Чаплинського районного суду Херсонської області повністю дотримуються вимоги ст.280 КУпАП щодо з’ясування обставин, які підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Практика Чаплинського районного суду Херсонської області з розгляду даної категорії справ показала, що Чаплинським районним судом Херсонської області дотримуюються вимоги ст.62 Конституції України стосовно того, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.

Підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити, що судді Чаплинського районного суду Херсонської області повно і об’єктивно досліджують докази у справі, з’ясовують усі обставини вчинення адміністративного правопорушення, особу винного, його суб’єктивне ставлення до вчинення правопорушення, намагаються в найкоротший строк розглянути справу про адміністративне правопорушення та встановити особу винного.

Окрім цього, судді Чаплинського районного суду вживають усі заходи щодо повного та всебічного розгляду справ про адміністративні правопорушення, встановлення вини притягнутих до адміністративної відпоідальності осіб, накладення адміністративного стягнення; а в разі виявлення порушень, які призвели до уникнення такої відповідальності винними особами, реагують належним чином, шляхом направлення листів до державних органів, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, щодо притягнення винних посадових осіб до відповідальності за неналежне виконання ними своїх службових обов’язків.  

При закритті провадження у справах про адміністративне правопорушення, в результаті встановлення його малозначності, суддями Чаплинського районного суду Херсоснької області дотримуються вимоги статті 22 КУпАП в частині визначення малозначності вчиненого правопорушення, тобто такого, яке не становить великої суспільної шкоди та не завдає значних збитків державним або суспільним інтересам чи  безпосередньо громадянам.

Спірних питань під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, зокрема, під час з’ясування обставин щодо можливого закриття провадження у справі у суддів Чаплинського районного суду Херсонської області не виникало. 

Керівник апарату Чаплинського

районного суду                                                                     О.А.Байбуза