Аналіз

Аналіз

судової практики Чаплинського районного суду Херсонської області

 про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення за період з 01 січня 2019 року по 31 березня 2019 року.

На виконання плану роботи Чаплинського районного суду Херсонської області на 1 півріччя 2019 року мною, керівником апарату суду Байбузою О.А., проаналізовано судову практику щодо застосування ст.247 КУпАП при вирішенні питання про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення, розглянутих протягом 1 кварталу 2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі. завдання Херсонського Апеляційного суду  № 03-44/33/2018 від 05.11.2018 року Чаплинським районним судом Херсонської області проаналізовано судову практику розгляду справ про адміністративні правопорушення, застосування ст.38 КУпАП при вирішенні питань про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення, проблеми щодо необхідності встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення при констатації спливу строку накладення адміністративного стягнення.

Окрім цього, відповідно до статті 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Під час аналізу обліково-статистичних даних, які містяться в КП «Д-3» встановлено, що упродовж 1 кварталу 2019 року у провадженні Чаплинського районного суду Херсонської області перебувало 134 справи про адміністративні правопорушення (надійшло у звітному періоді 119 справ), з них розглянуто 84 справи, в тому числі із винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення – 52 (62% від загальної кількості розглянутих справ), із винесенням постанови про закриття провадження у справі – 32 (38% від загальної кількості розглянутих справ про адміністративні правопорушення), зокрема: у зв’язку із малозначністю вчиненого правопорушення – 6 справ (18,8% від загальної кількості справ, провадження у яких закрито), у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення – 1 справа (3,2% від загальної кількості справ, провадження у яких закрито), у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення – 25 справ (78,1% від загальної кількості справ, провадження у яких закрито).

Отже, за період з 01.01.2019 року по 31.03.2019 року, Чаплинським районним судом Херсонської області закрито провадження у справах про адміністративні правопорушення за наступних підстав:

-   у зв’язку із малозначністю вчиненого правопорушення;

-  у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення;

- у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

У разі встановлення малозначності вчиненого правопорушення, для застосування усного зауваження та звільнення від відповідальності не потрібно спеціального зазначення про таку можливість в акті про відповідальність за конкретний учинок. Призначення усного зауваження здійснюється на розсуд посадової особи, що вирішує справу відповідно до оцінки нею всіх обставин провини й особистості порушника. Коментована стаття 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає обов'язковості звільнення від адміністративної відповідальності за всі малозначні правопорушення, а передбачає тільки право прийняти таке рішення. У зв’язку із цим посадова особа зобов'язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, переконатися, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене порушення, особистість порушника, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність тощо. Аналіз та правова оцінка зазначених даних дозволяють вирішити питання про звільнення порушника від адміністративної відповідальності й можливість обмежитися усним зауваженням.

Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, що це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної шкоди та не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам чи  безпосередньо громадянам. Установлення в законі такого заходу впливу, як усне зауваження, дає змогу говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, зокрема й малозначне.

Відповідно до частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Юридичний склад адміністративного правопорушення – це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.

Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.

Об'єкт адміністративного правопорушення – це те, на що воно посягає.

Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення – це система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення.

Вона містить у собі передусім такі ознаки, як:

– власне протиправне діяння – дія чи бездіяльність (більшість адміністративних правопорушень скоюється у формі протиправного діяння);

– шкідливі наслідки діяння,

– причинний зв'язок між протиправним діянням і шкідливими наслідками, що наступили;

– час, місце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення.

Протиправне діяння є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони, всі ж інші ознаки є факультативними.

Суб'єктами адміністративних правопорушень можуть бути деліктоздатні фізичні та юридичні особи, які вчинили певні правопорушення.

Фізичні особи – це осудні особи, які досягли 16-річного віку, громадяни України, іноземці та особи без громадянства.

Юридичні особи – це різні організації незалежно від форм власності, що підлягають адміністративній юрисдикції України.

Серед загальних суб'єктів існують так звані спеціальні суб'єкти, тобто особи, які мають властивості адміністративної відповідальності. До них належать військовослужбовці, призвані на збори військовозобов'язаних, працівники Національної поліції, а також інші особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів; неповнолітні (особи віком від 16 до 18 років); іноземці; службові особи; батьки або особи, які їх замінюють; народні депутати; окремі фахівці; інші особи залежно від специфіки їх професійних і трудових обов'язків, стану здоров'я тощо (водії, експерти, перекладачі, вагітні, інваліди та ін.).

Суб'єктивна сторона – це комплекс ознак, що характеризують внутрішню сторону правопорушення.

До ознак, які характеризують суб'єктивну сторону, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення.

Вина – це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння та його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності.

Відповідно до ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено  протягом  трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Вивчивши справи про адміністративні правопорушення, провадження у яких закрито через малозначність вчиненого правопорушення, встановлено, що такі порушення були допущені у наступній сфері діяльності: адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку - 1 справа (16,7% справ, у яких провадження закрито через малозначність вчиненого правопорушення); адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку – 5 справ (83,3% справ, у яких провадження закрито через малозначність вчиненого правопорушення).

Основними підставами для встановлення малозначності вчиненого правопорушення та звільнення винних осіб від адміністративної відповідальності є щире каяття, визнання провини, наявність обставин, які дають змогу обмежитись усним зауваженням за вчинене правоопрушення, зокрема утримання дітей.

Аналізуючи практику Чаплинського районного суду Херсонської області при вирішенні питання про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, необхідно вказати на 2 обставини, які призводять до закриття провадження у справі.

Так, однією з причин закриття провадження у справах про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, являється те, що матеріали про адміністративні правопорушення надходять до суду від органів, уповноважених на їх складання, після спливу строків накладення адміністративного стягнення, тобто коли накладення адміністративного стягнення вже неможливе.

Відповідно до частини першої статті 257 КУпАП, протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини другої статті 257 КУпАП, протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення разом з іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення корупційного правопорушення.

Отже, нормами статей Кодексу України про адміністративні правопорушення не встановлено строк, протягом якого протокол про адміністративне правопорушення повинен бути направлений до суду, а тому несвоєчасне направлення уповноваженим органами (посадовими особами) протоколу та матеріалів справи про вчинене адміністративне правопорушення до суду сприяє тому, що правопорушник безпідставно може уникнути відповідальності за вчинене ним діяння, що є неприпустимим.

Протягом 3 місяців 2019 року Чаплинським районним судом Херсонської області закрито 20 справ про адміністративні правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення по причині несвоєчасного направлення їх до суду, що становить 80% від загальної кількості справ, провадження у яких закрито у зв’язку закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

В ході проведення аналізу було встановлено, що також підставою для закриття провадження у справах про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, слугує неможливість суду розглянути матеріали про адміністративні правопорушення через неявку правопорушників у судові засідання та відсутності на час розгляду справи  підтвердження вручення судової повістки, відсутності будь-яких відомостей про місце перебування правопорушника, надання до суду клопотань щодо можливості ознайомлення із матеріалами судової справи.

Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадку, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Протягом 3 місяців 2018 року Чаплинським районним судом Херсоснької області закрито 5 справ про адміністративні правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення через неявку до суду особи, яка притягується до адміністративної відповідальності або відсутності розписки про вручення їй судової повістки, що становить 20% від загальної кількості судових справ, провадження у яких закриті у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Упродовж 1 кварталу 2019 року до Херсонського апеляційного суду оскаржена одна постанова Чаплинського районного суду про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити, що судді Чаплинського районного суду Херсонської області завжди намагаються в найкоротший строк розглянути справу про адміністративне правопорушення, оскільки закриття справи про адміністративне правопорушення звільняє порушника від накладення адміністративного стягнення, яке у свою чергу є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Висновок:

За результатами вивчення матеріалів про адміністративне правопорушення, провадження у яких закрито упродовж 1 кварталу 2019 року встановлено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення закрито з наступних підстав:

- у зв’язку із малозначністю вчиненого правопорушення;

- у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення;

- у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення та під час вирішення питання щодо можливості/необхідності закриття провадження у справі суддями Чаплинського районного суду Херсонської області дотримуються строки призначення та розгляду адміністративних справ, встановлених статтею 277 КУпАП і лише у виключних випадках ці строки були порушені з причини відсутності підтвердження вручення судової повістки правопорушнику та надходження адміністративних матеріалів із значним запізненням, внаслідок чого суд був позбавлений можливості об’єктивно та вчасно розглянути справу.

Окрім цього, практика Чаплинського районного суду Херсонської області з розгляду даної категорії справ показала, що судом дотримуюються вимоги  ст.ст.22, 38, 247 КУпАП щодо  розгляду вказаних протоколів та закриття адміністративних проваджень.

За результатами вивчення матеріалів про адміністративне правопорушення, провадження у якому закрито у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, можна зробити висновок, що суддями Чаплинського районного суду Херсонської області повністю дотримуються вимоги ст.280 КУпАП щодо з’ясування обставин, які підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Практика Чаплинського районного суду Херсонської області з розгляду даної категорії справ показала, що Чаплинським районним судом Херсонської області дотримуюються вимоги ст.62 Конституції України стосовно того, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.

Підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити, що судді Чаплинського районного суду Херсонської області повно і об’єктивно досліджують докази у справі, з’ясовують усі обставини вчинення адміністративного правопорушення, особу винного, його суб’єктивне ставлення до вчинення правопорушення, намагаються в найкоротший строк розглянути справу про адміністративне правопорушення та встановити особу винного.

Спірних питань під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, зокрема, під час з’ясування обставин щодо можливого закриття провадження у справі у суддів Чаплинського районного суду Херсонської області не виникало.  

При закритті провадження у справах про адміністративне правопорушення, в результаті встановлення його малозначності, суддями Чаплинського районного суду Херсоснької області дотримуються вимоги статті 22 КУпАП в частині визначення малозначності вчиненого правопорушення, тобто такого, яке не становить великої суспільної шкоди та не завдає значних збитків державним або суспільним інтересам чи  безпосередньо громадянам.

Керівник апарату Чаплинського

районного суду                                                           О.А.Байбуза