Узагальнення
щодо якості розгляду Чаплинським районним судом Херсонської області судових справ впродовж 1 кварталу 2019 року
15 травня 2019 року смт Чаплинка
На виконання плану роботи Чаплинського районного суду на І-е півріччя 2019 року мною, керівником апарату суду Байбузою О.А., узагальнено якість розгляду судових справ, які перебували у провадженні суду впродовж 3 місяців 2019 року.
Згідно обліково-статистичних даних, які містяться в КП «Д-3», а також матеріалів кримінального провадження, справ цивільного та адміністративного судочинства, а також справ про адміністративні правопорушення, які знаходяться в провадженні Чаплинського районного суду Херсонської області встановлено наступне.
Так, впродовж 1 кварталу 2019 року в провадженні Чаплинського районного суду Херсонської області, з урахуванням залишків 2018 року, перебувало 981 справа усіх категорій (впродовж 3 місяців 2018 року – 676, що на 305 справ менше), з них: 86 кримінальних проваджень; 189 справ за заявами (клопотаннями) учасників кримінального провадження, слідчих органів; 564 цивільних справ; 5 справ в порядку адміністративного судочинства; 134 справи про адміністративні правопорушення; 3 справи в порядку виконання справ про адміністративні правопорушення.
Впродовж 1 кварталу 2019 року Чаплинським районним судом Херсонської області розглянуто 756 справ усіх категорій або 70% справ, які перебували у провадженні суду (упродовж 3 місяців 2018 року – 338 справ, що на 418 справ менше), з них: 20 кримінальних проваджень; 194 справи за заявами (клопотаннями) учасників кримінального провадження, слідчих органів; 175 цивільних справ; 32 справи за заявами (клопотаннями) сторін в порядку цивільного судочинства; 5 справ в порядку адміністративного судочинства; 95 справ про адміністративні правопорушення.
Розглянемо детальніше, які саме справи перебували у провадженні Чаплинського районного суду упродовж 3 місяців 2019 року.
Так, в порядку кримінального судочинства у провадженні суду перебували справи наступної категорії:
1).Кримінальні провадження.
1.1 За злочини проти життя та здоров’я особи 11 проваджень, що становить 12,8% від загальної кількості кримінальних проваджень, з них: вбивство через необережність – 1 або 9% усіх проваджень проти життя; умисне тяжке тілесне ушкодження – 1 або 9%; умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження – 3 або 27%; умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони – 1 або 9%; умисне легке тілесне ушкодження – 4 або 36%; катування – 1 або 9%.
1.2 За злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод 3 провадження, що становить 3,5% від загальної кількості кримінальних проваджень, в тому числі за порушення недоторканості житла.
1.3 За злочини проти власності 32 провадження, що становить 37,2% від загальної кількості кримінальних проваджень, з них: крадіжка – 27 або 84,3% усіх проваджень проти власності; грабіж – 1 або 3,1%; шахрайство – 3 або 9,4%; привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання – 1 або 3,1%.
1.4 За злочини у сфері господарської діяльності 2 провадження, що становить 2,3% від загальної кількості кримінальних проваджень, з них: за зайняття гральним бізнесом – 1 або 50% усіх проваджень за злочини у сфері господарської діяльності; за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом – 1 або 50%.
1.5 За злочини проти громадської безпеки 6 проваджень, що становить 7% від загальної кількості кримінальних проваджень, в тому числі за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
1.6 За злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту 11 проваджень, що становить 12,8% від загальної кількості кримінальних проваджень, з них: за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту – 6 або 54,5% усіх проваджень за злочини проти безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту; за незаконне заволодіння транспортним засобом – 5 або 45,5%.
1.7 За злочини проти громадського порядку та моральності 2 провадження, що становить 2,3% від загальної кількості кримінальних проваджень, в тому числі хуліганство.
1.8 За злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення 5 проваджень, що становить 5,8% від загальної кількості кримінальних проваджень, в тому числі незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів.
1.9 За злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації 1 провадження, що становить 1,2% від загальної кількості кримінальних проваджень, в тому числі за ухилення від призову на строкову військову службу.
1.10 За злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг 3 провадження, що становить 3,5% від загальної кількості кримінальних проваджень, з них: за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди – 2 або 66,7% усіх проваджень за злочини у сфері службової діяльності; зловживання впливом – 1 або 33,3%.
1.11 За злочини проти правосуддя 2 провадження, що становить 2,3% від загальної кількості кримінальних проваджень, з них: ухилення від покарання, не пов’язаного із позбавленням волі – 1 або 50% усіх проваджень за злочини проти правосуддя; порушення правил адміністративного нагляду – 1 або 50% усіх проваджень за злочини проти правосуддя.
1.12 За злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) 8 проваджень, що становить 9,3% від загальної кількості кримінальних проваджень, з них: порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями – 1 або 12,5% усіх військових злочинів; ухилення від військової служби – 7 або 87,5%, зокрема, самовільне залишення військової частини або місця служби – 3 або 37,5% військових злочинів, дезертирство – 4 або 50% військових злочинів.
За ступенем тяжкості у провадженні Чаплинського районного суду впродовж 1 кварталу 2019 року перебувало 17 проваджень за злочини невеликої тяжкості (20%), 37 проваджень за злочини середньої тяжкості (43%) та 32 провадження за тяжкі злочини (37%). Отже, більшу кількість проваджень склали провадження за злочини середньої тяжкості. Разом з тим, проваджень за тяжкі злочини було не набагато менше. Таким чином, у провадженні суду більшу кількість кримінальних проваджень склали провадження за злочини середньої тяжкості та за тяжкі злочини, що загалом становить 80% усіх кримінальних проваджень, які перебували у провадженні суду впродовж 1 кварталу 2019 року, основну частину з яких склали провадження за злочини проти власності.
2).Справи, розглянуті слідчими суддями під час досудового розслідування.
2.1 Щодо встановлення процесуальних строків – 5 справ, що становить 2,8% від загальної кількості справ, розглянутих слідчими суддями під час досудового розслідування.
2.2 Застосування запобіжних заходів – 4 справи, що становить 2,2% від загальної кількості справ, розглянутих слідчими суддями під час досудового розслідування, з них: особисте зобов’язання – 1 (25%); тримання під вартою – 1 (25%); домашній арешт – 2 (50%).
2.3 Забезпечення кримінального провадження – 48 справ, що становить 27% від загальної кількості справ, розглянутих слідчими суддями під час досудового розслідування, з них: надання дозволу на проведення обшуку житла або іншого володіння особи – 13 (27%); надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів – 24 (50%); арешт майна – 10 справ (21%); скасування арешту майна – 1 справа (2%).
2.4 Про проведення експертизи – 121 справа, що становить 68% від загальної кількості справ, розглянутих слідчими суддями під час досудового розслідування.
3). Справи за заявами про відвід – 3 справи, що становить 1,6% від загальної кількості судових справ за заявами (клопотаннями) в порядку кримінального судочинства.
В порядку цивільного судочинства у провадженні суду перебували справи наступної категорії:
1.25 В порядку страхування – 1 справа, щ о становить 0,2% від загальної кількості справ в порядку цивільного судочинства.
2). Справи окремого провадження
2.1 Про визнання особи безвісно відсутньою – 1 справа, що становить 0,2 від загальної кількості справ в порядку цивільного судочинства.
2.2 Про встановлення фактів, що мають юридичне значення – 75 справ, що становить 13,3% від загальної кількості справ в порядку цивільного судочинства, з них: про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України – 1 справа (1,3%); про належність правовстановлюючого документу – 21 справа (28%); про встановлення факту родинних відносин – 24 справи (32%); встановлення факту проживання однією сім’єю – 4 справи (5,3%), встановлення факту постійного проживання на території України – 1 справа (1,3%); встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України – 16 справ (21,3%); про встановлення факту прийняття спадщини – 1 справа (1,3%); встановлення інших фактів – 7 справ (9,3%).
3). Справи наказного провадження.
3.1 Про стягнення аліментів – 15 справ, що становить 2,7% від загальної кількості справ в порядку цивільного судочинства.
3.2 Про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги – 24 справи, що становить 4,3% від загальної кількості справ в порядку цивільного судочинства.
4). Про виправлення описки – 10 справ або 1,8% від загальної кількості справ в порядку цивільного судочинства.
5). Справи в порядку виконання судового рішення – 11 справ або 2% від загальної кількості справ в порядку цивільного судочинства.
6). Про повернення судового збору – 7 справ, що становить 1,2% від загальної кількості справ в порядку цивільного судочинства.
7). Про забезпечення позову – 5 справ, що становить 0,8% від загальної кількості справ в порядку цивільного судочинства.
Упродовж 1 кварталу 2019 року до судів апеляційної інстанції оскаржено 16 судових рішень або 2,1% судових рішень, ухвалених упродовж звітного періоду, з них: 2 у кримінальних провадженнях; 2 ухвали у справах в порядку кримінального судочинства; 8 у цивільних справах; 2 у справах цивільного судочинства, 2 у справах адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є:
1) неповнота судового розгляду;
2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження;
3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;
4) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Окрім цього, підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Відповідно до статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, якщо: справу розглянуто неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими; справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов’язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки осіб, що не були залучені до участі у справі; судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Так, за результатами розгляду судами апеляційної інстанції змінено 1 рішення Чаплинського районного суду (у кримінальному провадженні головуюча суддя Пилипенко І.О.) та скасовано 5 рішень, з них: 1 у цивільній справі (головуюча суддя Пилипенко І.О.); 1 у справі в порядку адміністративного судочинства (головуюча суддя Пилипенко І.О.), 3 у справах про адміністративні правопорушення (головуюча суддя Пилипенко І.О. – 2 постанови, головуючий суддя Березніков О.В. – 1 постанова).
Таким чином, якість розгляду Чаплинським районним судом Херсонської області судових справ упродовж 1 кварталу 2019 року наступна: у кримінальних провадженнях 96,6% (у 1 кварталі 2018 року 85,8%); у справах в порядку цивільного провадження 99,5% ( у 1 кварталі 2018 року 99,4%); у справах в порядку адміністративного судочинства 80% (у кварталі 2018 року 100%); у справах про адміністративні правопорушення 96,9% (у 1 кварталі 2018 року 100%). Отже, у порівнянні з аналогічним періодом, впродовж 1 кварталу 2019 року зросла кість розгляду справ в порядку кримінального та цивільного судочинства, а от якість розгляду справ в порядку адміністративного судочинства та у справах про адміністративні правопорушення знизилась.
Розглянемо детальніше судові справи Чаплинського районного суду, рішення в яких були змінені або скасовані впродовж 1 кварталу 2019 рішення.
Не погодившись із вироком суду, 28.12.2018 року військова прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій просила вирок Чаплинського районного суду від 06.12.2018 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням Бекчанова Ю.В. змінити, виключивши з резолютивної частини вироку посилання на застосування ст.71 ч.1 КК України та призначення покарання за сукупністю вироків. В обґрунтування апеляційної скарги військовий прокурор вказав на те, що на час вчинення злочину, а саме 15.11.2018 року Бекчанов Ю.В. вважався особою, що не має судимості, оскільки відповідно до ч.1 ст.165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду; таким чином, іспитовий строк за вироком Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 09.11.2015 року закінчився через рік – 09.11.2016 року.
Відповідно до ухвали Херсонського апеляційного суду від 20.03.2019 року апеляційну скаргу військового прокурора Херсонського гарнізону Південного регіону України підполковника юстиції Громи Ю.В. на вирок Чаплинського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2018 року задоволено, а вирок Чаплинського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2018 року щодо Бекчанова Ю.В. змінено, зокрема, виключено з мотивувальної та резолютивної частини вироку посилання на застосування ст. 71 КК України та призначення Бекчанову Ю.В. покарання за сукупністю вироків за вироком Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 09 листопада 2015 року. Отже, Бекчанова Ю.В. необхідно вважати засудженим за ч. 3 ст. 408 КК України на п'ять років позбавлення волі. В обґрунтування свого рішення Херсонський апеляційний суд зазначив, що при вирішенні питання про призначення покарання Бекчанову Ю.В. суд першої інстанції не дотримався вимог кримінального та кримінального процесуального закону та неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме помилково застосував при призначенні покарання Бекчанову Ю.В. вимоги ст. 71 КК України. Так як згідно ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі. Крім того, відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання. Враховуючи те, що Бекчанова Ю.В. вироком Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 09 листопада 2015 року було визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі, на підставі ст. ст. 104, 75 КК України звільнено, як неповнолітнього, від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік та на підставі ст. 76 КК України покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції та те, що за вказаним вироком іспитовий строк закінчився через рік, а саме 09 листопада 2016 року, посилання Чаплинського районного суду на положення ст.71 КК України є помилковим, а отже судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Не погодившись з рішенням суду, 09.10.2018 року представник ПАТ «Приват Банк» подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 05.09.2018 року у справі №665/1517/17 в частині відмови у задоволенні позивних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Приват Банк» задовольнити в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін. В обґрунтування апеляційної скарги представник позивача зазначив, що у зв’язку із порушенням зобов’язань за кредитним договором у відповідача Чухало З.О. станом на 31.08.2017 року виникла заборгованість на загальну суму 36562, 62 гривень, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 3787,77 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 30557,58 гривень, та штрафи – фіксована частина розміром 500 гривень та процентна складова в розмірі 1717, 27 гривень. Строк дії кредитної картки відповідача до 31.12.2014 року, а тому строк повернення кредиту в повному обсязі спливає 31.12.2017 року. Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом 26.10.2017 року, підстав для відмови у задоволенні позовних вимог через пропущення строку позовної даності немає. Крім того, позивач зазначає, що судом встановлено, що строк позовної давності до основної вимоги не сплив, а тому підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення процентів за користування кредитом та штрафи.
Відповідно до постанови Херсонського апеляційного суду апеляційну скаргу ПАТ «ПриватБанк» задоволено частково, рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 05 вересня 2018 року скасовано та постановлено нове судове рішення, яким позов ПАТ «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», задоволено частково, стягнуто із Чухало З.О. на користь АТ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 5 879,19 гривень, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 3 738,82 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом - 1 384,22 гривень, штраф - фіксована частина в сумі 500 гривень, процентна складова в сумі 256,15 гривень. В огбрунтування свого рішення Херсонський апеляційний суд зазначив, що згідно наданого Банком розрахунку станом на 31 грудня 2014 року (закінчення строку кредитування) заборгованість по тілу кредиту становила 3 738,82 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача. Що стосується стягнення заборгованості по відсоткам та штрафів, то при вирішенні питання в цій частині Херсонський апеляційний суд посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року, в якій викладено правовий висновок, згідно якого припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи, строк кредитування за кредитним договором від 10 березня 2011 року припинився 31 грудня 2014 року, після чого Банк не в праві був нараховувати проценти за кредитом. Відповідно до наданого Банком розрахунку, заборгованість по відсоткам станом на 31 грудня 2014 року становила 1 384,22 грн. За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідачки процентів за користування кредитом за період з 01 січня 2015 року по 31 серпня 2017 року не підлягають задоволенню, оскільки суперечать нормам чинного законодавства та умовам договору, укладеного між сторонами, а вимог щодо стягнення з боржника нарахувань - пені, яка розраховується відповідно до п. 2.1.1.12.6.1, Банком не заявлено. Разом з цим, підлягають задоволенню вимоги Банку щодо стягнення штрафу, що нараховується відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов і правил надання банківських послуг, а саме: 500,00 грн. - фіксована частина та 256,15 грн. - процентна складова (3 738,82 грн. + 1 384,22 грн.) х 5%). Таким чином, під час розгляду даної судової справи Чаплинським районним судом порушено норми матеріального права.
Не погодившись із рішенням суду, 08.08.2018 року представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Чаплинського районного суду від 19.06.2018 року та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги, представник відповідача зазначив, що суд першої інстанції, приймаючи рішення, не врахував ч. 4 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII та не звернув уваги, що у 2017 році на рішення органів місцевого самоврядування, які прийняті на виконання цього Закону, не поширюються, у тому числі, вимоги Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Відповідно до постанови П’ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області задоволено, рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 19 червня 2018 року скасовано та ухвалено у справі нове рішення, яким у задоволенні позову комунального підприємства "Колос" Чаплинської районної ради Херсонської області до Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області про скасування рішення відмовлено та скасовано, вжиті ухвалою Чаплинського районного суду Херсонської області від 10 грудня 2017 року, заходи забезпечення позову щодо зупинення дії рішення Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області №136 від 09.06.2017 року «Про внесення змін та доповнень до рішення ІІ сесії селищної ради VIII скликання від 27.01.2017 року №63 «Про внесення змін та доповнень до рішення VIII сесії селищної ради VII скликання від 17.06.2016 року №101 «Про встановлення плати за землю на території Асканія-Нова селищної ради». В обгрунтування свого рішення П’ятий апеляційний адміністративний суд зазначив, що одним із важливих джерел доходів бюджетів органів місцевого самоврядування є місцеві податки і збори. Підвищення ролі місцевих податків і зборів та збільшення їх частки у власних доходах місцевих бюджетів є одним із головних завдань фінансово-бюджетної політики держави, тому правильними є доводи апелянта про те, що законодавець, прийнявши зміни до Податкового кодексу України, відповідно до Закону №1797, надав повноваження органам місцевого самоврядування приймати рішення про встановлення, зміну або скасування місцевих податків та зборів, у тому числі пільг на їх оплату. При цьому, було спрощено процедуру прийняття таких рішень, адже законодавчо було встановлено, що положення Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» на рішення органів місцевого самоврядування, що прийняті на виконання Закону №1797 - не розповсюджуються. Отже, висновок суду першої інстанції щодо порушення селищною радою вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» є помилковим, зважаючи на правову позицію з приводу застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, викладену Верховним Судом у постанові від 28 серпня 2018 року по справі №813/3267/17, яка має враховуватись при прийнятті рішення у цій справі. Також, колегія суддів вказала на безпідставність доводів суду першої інстанції щодо прийняття селищною радою окремого рішення про скасування пільг щодо плати за землю, так як такі вимоги не визначені на законодавчому рівні і немає імперативної норми, яка б це вимагала. З приводу висновку суду першої інстанції щодо обов'язку органу місцевого самоврядування погоджувати проекти рішень про встановлення місцевих податків з органами антимонопольного комітету України на підставі ч. 4 ст. 20 Закону України «Про антимонопольний комітет України», позаяк останні можуть вплинути на конкуренцію, колегія суддів зазначила, що конкуренція - це економічний процес взаємодії і боротьби товаровиробників за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів, за отримання найбільших прибутків. Водночас аналіз спірного рішення в частині виключення комунальних підприємств Чаплинської районної ради Херсонської області з переліку пільговиків з плати за землю на території Асканія-Нова селищної ради не свідчить про наявність в ньому ознак суперництва між суб'єктами ринкової економіки за найкращі умови виробництва, вигідну позицію на ринку тощо. Крім того, слід звернути увагу на те, що КП "Колос" передав у користування третій особі (ПП «Чаплинське Агро»), наявні у нього в користуванні земельні ділянки за договором сумісного використання. Даний правочин, за судовим рішенням, був визнаний удаваним, оскільки за фактом був укладений договір оренди землі. За наслідками безоплатного використання землі третьою особою, місцевий бюджет не отримав близько 1,5 млн. грн., тому оскаржуване рішення сприятиме планомірному збільшенню надходжень до бюджету селища. За викладених обставин, колегія суддів встановила, що орган місцевого самоврядування діяв законно та у межах наданих повноважень прийняв рішення №136 від 09.06.2017 року «Про внесення змін та доповнень до рішення ІІ сесії VIII скликання від 27.01.2017 року №63 «Про внесення змін та доповнень до рішення VIII сесії VII скликання від 17.06.2016 року №101 «Про встановлення плати за землю на території Асканія-Нова селищної ради».
Таким чином, під час розгляду даної судової справи Чаплинським районним судом порушено норми матеріального права.
Не погодившись із рішенням суду, 27.02.2019 року адвокат Стратієнка Ю.В. Сидоренко Н.О. подала апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді Чаплинського районного суду Херсонської області від 18.02.2019 року, а провадження у справі відносно нього закрити на підставі п. ч.1 ст.247 КУпАП України. В обгрунтування апеляційної скарги адвокат зазначила, що Стратієнко Ю.В. не отримував судової повістки про виклик його щодо розгляду справи, а тому це є суттєвим порушенням норм процесуального права, оскільки він не мав змоги реалізувати свої права, передбачені ст.268 КУпАП України.
Відповідно до постанови Херсонського апеляційного суду від 18.03.2019 року апеляційну скаргу разом з доповненнями адвоката Сидоренко Н.О., яка діє від імені Стратієнка Ю.В. задоволено, постанову судді Чаплинського районного суду Херсонської області від 18 лютого 2019 року скасовано, а адміністративне провадження у справі стосовно Стратієнка Ю.В. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрито на підставі ч.1 п.1 ст.247 КУпАП. В обгрунтування свого рішення Херсонський апеляційний суд зазначив, що при розгляді справи судом першої інстанції не було дотримано вимог ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи та вимог ст.280 КУпАП щодо обов’язку з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Разом з цим, фактично на підтвердження факту керування Стратієнком Ю.В. транспортним засобом вказують лише дані зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 361862, який не підписаний останнім та відповідно до якого водій Стратієнко ю.В. 22.11.2018 року о 20.30 год. в с. Преображенка, вул. Чайковського керував автомобілем, буксував причіп з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, невнятна мова, нестійка хода, від проходження медичного огляду на стан визначення алкоголю в крові в Каланчацькій ЦРЛ та підпису в протоколі категорично відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Інших доказів, в яких би були зафіксовані обставини керування Стратієнком Ю.В. транспортним засобом матеріали справи не містять, не зафіксовані такі обставини і в долучених до протоколу письмових поясненнях свідків. Крім того, працівниками поліції порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння, встановленого ст.266 КУпАП, оскільки на місці зупинки транспортного засобу Стратієнку Ю.В. не було запропоновано пройти огляд на факт вживання алкоголю за допомогою технічного приладу, а лише у закладі охорони здоров'я, що могло мати місце лише у випадку невизнання ним результатів такого огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу чи його відмови від проходження цього огляду на місці. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП через недоведеність вини Стратієнка Ю.В.
Таким чином, під час розгляду даної судової справи Чаплинським районним судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Не погодившись із рішенням суду, 21.12.2018 року представник Верещаки В.В. Пархоменко А.О. подала апеляційну скаргу, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження постанови Чаплинського районного суду Херсонської області від 13.07.2018 року, скасувати дану постанову, а провадження у справі відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП закрити. В обгрунтування апеляційної скарги представник Верещаки В.В. зазначила, що останній перебував у шоковому стані після дорожньо-транспортної пригоди, мав нестійку ходу, в результаті чого працівники поліції стверджували про стан алкогольного сп’яніння та склали протокол про вчинене адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому, копію протоколу Верещаці В.В. не вручили, пояснення не відібрали, свідків у його присутності не допитували. Щодо розгляду судової справи відносно нього не знав, так як із середини травня до 5 серпня перебував за межами України. Про винесену судом постанову дізнався у жовтні 2018 року, коли хотів забрати водійське посвідчення. 06 грудня 2018 року представник Верещаки отримала копію постанови, тому вважає, що є підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження. Разом з цим, враховуючи те, що судом не в повній мірі досліджені докази у даній справі, зокрема те, що працівниками поліції порушено порядок проведення огляду на стан сп’яніння; крім того, розгляд справи відбувся за відсутності Верещаки В.В., судові повістки надсилались не за його фактичним місцем проживання, Пархоменко А.О. вказала на відсутність доказів вини Верещаки В.В. та просила закрити відносно нього провадження у справі.
Відповідно до постанови Херсонського апеляційного суду від 29.12.2018 року Верещаці В.В. поновлено строк на апеляційне оскарження постанови Чапилнського районного суду Херсонської області від 13.07.2018 року.
Відповідно до постанови Херсонського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року апеляційну скаргу Верещаки В.В. задоволено, постанову судді Чаплинського районного суду Херсонської області від 13 липня 2018 року про притягнення Верещаки В.В. до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 скасовано, а провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування свого рішення Херсонський апеляційний суд зазначив, що при розгляді справи судом першої інстанції не було дотримано вимог ст.268 КУпАП щодо розгляду справи у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тим самим позбавлено Верещаку В.В. можливості особисто брати участь у розгляді справи та реалізувати свої права. Окрім цього, судом не враховано порушення працівниками патрульної поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, встановленого у ст.266 КУпАП, оскільки на місці зупинки транспортного засобу Верещаці В.В. не було запропоновано пройти огляд на факт вживання алкоголю за допомогою технічного приладу, а лише - у закладі охорони здоров'я, що могло мати місце лише у випадку невизнання ним результатів такого огляду, проведеного на місці зупинки чи його відмови від проходження цього огляду на місці, а тому у відповідності до вимог вищенаведеної норми закону вказаний огляд вважається недійсним. Крім того, судом першої інстанції не враховано положення ст.36 КУпАП, згідно якої при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо і лише після цього, остаточно стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Так, суддею стягнення за ст.124 КУпАП щодо Верещаки В.В. застосовано не було, не зважаючи на те, що винним у вчиненні цього правопорушення він визнаний. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП через недоведеність вини Стратієнка Ю.В.
Таким чином, під час розгляду даної судової справи Чаплинським районним судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Не погодившись із рішенням суду, 20.11.2018 року Довбня М.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Чаплинського районного суду Херсонської області від 09.11.2018 року, скасувати дану постанову, а провадження у справі відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв’язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обгрунтування апеляційної скарги Довбня М.Ю. зазначив, що всупереч вимогам чинного законодавства розгляд справи відбувся незаконно, а матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення містять численні порушення. Так, Довбня М.Ю. вказує на те, що свою провину у судовому засіданні він не визнавав, пояснення, яке міститься в матеріалах справи ним не писалися, протокол про адміністративне правопорушення не підписував та копію його не отримував. Отже, Довбня М.Ю. вважав, що суд неповно розглянув справу, позбавивши його можливості реалізувати своє право на захист та надання доказів.
Відповідно до постанови Херсонського апеляційного суду від 14.01.2019 року апеляційну скаргу Довбні М.Ю. задоволено, постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 09 листопада 2018 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо нього скасовано, а провадження у справі закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування свого рішення Херсонський апеляційний суд зазначив, що при розгляді справи судом першої інстанції не було дотримано вимог ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи та вимог ст.280 КУпАП щодо обов’язку з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, висновок суду першої інстанції про наявність у діях Довбні М.Ю. складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на даних протоколу про адміністративне правопорушення, та поясненнями правопорушника. Проте, за роз'ясненнями, викладеними в постанові Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» ( пункт 27), якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. З матеріалів справи вбачається, що факт відмови Довбні М.Ю. від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 025838 від 23 жовтня 2018 року, де вказано, що пояснення свідків додаються до матеріалів справи, але зазначені пояснення у справі відсутні, а у протоколі про адміністративне правопорушення відсутня будь яка інформація про свідків та їх підпис. Отже, протокол, за таких обставин, не є належним і допустимим доказом. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що переконливих доказів винуватості Довбні М.Ю. у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП немає, а всі сумніви тлумачаться на користь особи, а тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, під час розгляду даної судової справи Чаплинським районним судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене слід зробити висновок, що підставами для зміни або скасування судових рішень Чаплинського районного суду Херсонської області упродовж 1 кварталу 2019 року стало порушення норм матеріального та/або процесуального права.
Висновки:
На підставі вищевказаного можна зробити висновок, що якість розглянутих суддями Чаплинського районного суду справ усіх категорій знаходиться на належному рівні.
Так, у порівнянні із 1 кварталом 2018 року, впродовж 1 кварталу 2019 року зросла кість розгляду справ в порядку кримінального та цивільного судочинства.
Разом з цим знизилась якість розгляду справ в порядку адміністративного судочинства та справ про адміністративні правопорушення.
В результаті вивчення матеріалів судових справ, рішення у яких були скасовані або змінені у 1 кварталі 2019 року, встановлено, що підставами для скасування або зміни судового рішення послугувало порушення суддями Чаплинського районного суду Херсонської області норм матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного, суддям Чаплинського районного суду Херсонської області необхідно постійно підвищувати свою кваліфікацію та підтримувати стан розгляду судових справ на належному рівні.
Керівник апарату Чаплинського районного суду О.А.Байбуза
_03_03.png)
