Узагальнення судової практики Чаплинського районного суду на тему : «Про судову практику розгляду кримінальних справ (проваджень) щодо злочинів проти життя і здоров»я особи за 2014 рік».
Відповідно до ст. 27 Конституції України, кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань. Умисне позбавлення життя іншої людини належить до найтяжчих злочинів проти особи.
Протягом 2014 року у провадженні Чаплинського районного суду Херсонської області перебували наступні кримінальні провадження щодо злочинів проти життя і здоров»я особи:
1). Кримінальне провадження за ст.115 ч.1 КК України відносно однієї особи.
2). Кримінальне провадження за ст.119 ч.1 КК України відносно однієї особи.
3). Кримінальні провадження за ст.121 ч.1 КК України відносно одніє особи. (дві справи).
4). Кримінальні провадження за ст.122 ч.1 КК України відносно однієї особи (дві справи).
5). Кримінальне провадження за ст.124 КК України відносно однієї особи.
6). - Кримінальні провадження за ст.125 ч.1 КК України відносно однієї особи. (тридцять шість справ).
- кримінальне провадження за ст.125 ч.1 КК України відносно двох осіб (одна справа).
7). Кримінальні провадження за ст.125 ч.2 КК України відносно однієї особи.
(п»ять справ).
Із них розглянуто з винесенням обвинувального вироку:
1). За ст.119 ч.1 КК України – 1 справа.
2). За ст.121 ч.1 КК України – 2 справи.
3). За ст.124 КК України – 1 справа.
4). За ст.125 ч.1КК України – 13 справ.
5). За ст.125 ч.2 КК України – 4 справи.
Із них розглянуто із винесенням ухвали про закриття кримінального провадження у зв»язку з відмовою потерпілого від обвинувачення:
1). За ст.122 ч.1 КК України – 2 справи.
2). За ст.125 ч.1 КК України – 23 справи.
3). За ст.125 ч.2 КК України – 1 справа.
Із них розглянуто із винесенням ухвали про закриття кримінального провадження на підставі Закону України «Про Амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року:
1). За ст.125 ч.1 КК України – 1 справа.
Із них розглянуто із винесенням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації в психіатричний заклад із суворим наглядом:
1). За ст.115 ч.1 КК України - 1 справа.
Під час проведення узагальнення встановлено, що кримінальні справи проти здоров’я та життя були розслідувані повно та об’єктивно: були встановлені час, місце, спосіб, мотиви вчинення злочинних дій. Також не було виявлено випадків неправильної кваліфікації дій осіб, що обвинувачувались у злочинах проти життя та здоров’я особи і випадків порушення строків розслідування у досліджений період.
Під час розгляду кримінальних проваджень суддями дотримуються вимоги кримінально-процесуального законодавства щодо розумних строків розгляду справи.
Наприклад, 18 грудня 2013 року до суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо громадянина К за підозролю у вчиненні . 20 грудня 2014 року суддею вигнесено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання за підозрою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.119 ч.1 КК України на 10 січня 2015 року.
10 січня 2015 року справу за обвинуваченням К. прийнято до провадження Чаплинського районного суду і призначено до судового розгляду на 31 січня 2014 року.
31 січня 2014 року розгляд справи було відкладено на 26 лютого 2015 року у зв»язку з відсутністю обвинуваченого.
26 лютого 2014 року справу розглянуто по суті із винесенням обвинувального вироку.
Проблемних питань під час розгляду даного кримінального провадження в частині кваліфікації злочину, як вбивство через необережність не виникло.
Вбивство через необережність (ст.119 ч.1 КК України) слід розмежовувати із умисним тяжким тілесним ушкодженням, що спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст.121).
Відмінність цих понять полягає у самому складі злочину.
Так, об»єктом злочину, передбаченого ст.119 КК України, є життя особи, а об»єктом злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України – здоров»я особи.
Із суб»єктивної сторони злочин, передбачений ст.119 ч.1 КК україни характеризується необережністю: злочинною самовпевненістю або злочинною недбалістю, а злочин, передбачений ст.121 ч.2 КК України - прямим або непрямим умислом.
Отже, під час кваліфікації того чи іншого суспільно небезпечного діяння, яке посягає на життя або здоров»я особи, слід враховувати психічну діяльність особи, що відображає ставлення її свідомості і волі до суспільно небезпечного діяння, котре нею вчиняється, і до його наслідків.
Згідно з ч. 2 ст. 25 КК необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення.
За ч. 3 ст. 25 необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.
Під час розгляду кримінального провадження Чаплинським районним судом відносно громадянина К. за ст.119 ч.1 суд зіткнувся із злочинною самовпевненістю, коли винна особа мала передбачити наслідки того, що під час удару потерпілого останній може впасти і вдаритись об асфальт, що в подальшому спричинить його смерть.
У 2014 році Чаплинським районним судом розглянуто одне кримінальне провадження за ст.124 КК України (умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони) відносно громадянки Д., яке надійшло до суду 27 грудня 2013 року разом із угодою про примирення. 30 січня 2014 року справу розглянуто по суті із винесенням обвинувального вироку, яким затверджено мирову угоду та призначено покарання у виді громадських робіт .
Під час розгляду даного кримінального провадження спірних питань щодо застосування норм кримінального та кримінально-процесуального права не виникло.
При проведенні узагальнення судової практики розгляду справ проти життя і здоров»я людини встановлено, що покрання, винним у вчиненні кримінального правопорушення, визначається в межах санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу України із урахуванням характеру і ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, які б обтяжували або пом»якшували б призначене покарання.
Досліджуючи дані про особу підсудного, суд з’ясовує його вік, стан здоров’я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність незнятих або непогашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім’ї (наявність на утриманні дітей і осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Під час винесення вироків у справах проти життя і здоров»я людини у 2014 році Чаплинським районним судом призначено покарання без застосування ст.69 КК України.
Під час винесення вироків у справах проти життя і здоров»я людини у 2014 році Чаплинським районним судом призначено покарання без застосування ст.ст.70, 71 КК України.
_03_03.png)
