«Навіщо такий суд, коли люди, аби до нього дістатися, повинні десь зупинятися на ніч»
в„–41 (1339) 28.10—03.11.2017
МАРИНА БОЙКО
2151
Нині на порядку денному реформаторів — укрупнення храмів Феміди. Державна судова адміністрація вже розробила нову орієнтовну судову карту, однак її бачили лише «обрані». Чого чекати володарям мантій від об’єднання інституцій? Про це журналіст «ЗіБ» поцікавився в голови Ради суддів, судді Верховного Суду України Валентини СІМОНЕНКО.
«Не варто укрупнювати відразу всі місцеві суди, розпочати слід з маленьких установ»
— Валентино Миколаївно, в чому суть ідеї укрупнення храмів Феміди? Адже раніше висловлювалися думки, що мета об’єднання установ — економія бюджетних коштів за рахунок закриття окремих судів. Утім, як виявилося, фактично скоротиться тільки кількість юридичних осіб.
— Якщо говорити про те, яку суть закладала РСУ ще в 2014-му в ідею укрупнення судів, то вона така: забезпечити процесуальну діяльність суддів. Адже в нас дуже багато місцевих загальних судів, у яких штатна чисельність суддів становить 3—5 осіб. У таких установах судді не завжди можуть забезпечити розгляд справ відповідно до процесуального законодавства.
Що стосується Кримінального процесуального кодексу. Оскільки при автоматичному розподілі справ необхідно забезпечити принцип вірогідності та випадковості, то потрібно мати хоча б двох суддів, уповноважених здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх. Також повинно бути двоє слідчих суддів. Крім того, необхідна ще й певна кількість суддів, які розглядають кримінальні провадження, адже слідчі судді, які брали участь у досудовому слідстві, робити цього не можуть.
Спираючись на такі дані, ми порахували: в суді за штатом повинно бути не менш як
6—7 суддів. Тому мета була одна: об’єднати невеликі суди й забезпечити процесуальну діяльність у них. Крім того, у багатьох суддів, які призначалися на 5 років, почав закінчуватися строк повноважень. Правосуддя вони не здійснювали, тому необхідно було забезпечити розгляд справ. Тож ще кілька років тому ми думали, що вдасться швидко укрупнити суди там, де в цьому є потреба.
На жаль, зараз ідея об’єднання судів стосується не окремих установ, а всіх місцевих загальних судів. На мою думку, і ми обговорювали це питання з членами РСУ, не варто укрупнювати відразу всі місцеві суди, розпочати слід з маленьких за штатом установ, де неможливо забезпечити здійснення правосуддя. А після цього вже поступово перейти до об’єднання інших.
Водночас подумаймо, чи дійсно є необхідність реорганізувати всі суди? Звернімося до закону «Про судоустрій і статус суддів». Так, у ст.21 зазначено, що
місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або кількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах). Тобто всі місцеві суди стають окружними. У будь-якому випадку це тягне за собою зміну назви суду.
В ст.19 ідеться про те, що суд може створюватися шляхом заснування нового суду або реорганізації (злиття, поділу) судів. Це процедура, якої варто дотриматися. Але чи потрібно її проводити щодо всіх судів одночасно? Напевно, ні.
Що стосується економії. Скорочення бюджетних витрат на першому етапі укрупнення, як мені здається, годі й очікувати. Якщо відбувається об’єднання судів, то постає питання про необхідність запровадження електронного правосуддя, забезпечення установ відеоконференцзв’язком. А все це — гроші. Згодом, безумовно, вдасться зекономити кошти, адже зменшаться витрати, наприклад на поштові послуги. Втім, на
першому етапі укрупнення судів без їх зростання не обійтися.
У реформування будь-якої системи грошей потрібно вкласти більше, ніж до цього виділялося. А вже потім, після реалізації змін, відбувається різке скорочення коштів, необхідних для функціонування певної системи. Адже за рахунок запровадження прогресивних та дієвих нововведень підвищується ефективність її роботи.
— Наскільки я розумію, процедуру об’єднання храмів Феміди планують провести до кінця року, до 31 грудня 2017го у Президента закінчуються повноваження щодо утворення, реорганізації та ліквідації судів.Натомість вони з’являться у Верховної Ради.
— Якщо Президент до кінця року й підпише відповідний указ, укрупнення не відбудеться миттєво. Принаймні РСУ пропонуватиме, щоб це проходило поступово. Стратегія реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів розрахована до 2020 року, тому було б цілком доречно, щоб реорганізація відбувалася саме до цього часу.
Графік укрупнення тих чи інших судів мали б затверджувати ВРП, ДСАУ та РСУ. Мабуть, недоцільно, щоб Президент в указі зазначав, до якого часу повинен утворитися конкретний окружний суд. Як показує практика, під час створення нової інституції чи виконання якоїсь процедури жодного разу не був дотриманий строк, передбачений певним законом. Адже не завжди можна передбачити, з якими проблемами доведеться стикнутися в процесі реалізації задуму.
«Потрібно розуміти, як громадяни будуть добиратися до головного офісу»
—
Під час круглого столу, який недавно відбувся, представники судовоївлади обговорювали питання злиття установ. Ви поцікавилися взаступника голови ДСАУ Ольги Булки, навіщо укрупнювати великі храмиФеміди, якщо в них уже й так працює досатня кількість володарів мантій. До вашої думки дослухаються?
— Оскільки я — оптиміст, то в мене є надія, що дослухаються.
— Звичайно, сподіватися завжди треба. Але чи консультувалася з кимось ДСАУ, чи проводила відповідні зустрічі, коли досліджувала, які інституції можна об’єднати?
— На жаль, спочатку пропозиції надавали територіальні управління ДСА. В опрацюванні ідеї укрупнення не брали участі ні судді, ні РСУ, ні, як мені відомо, Вища рада правосуддя. Зараз ДСАУ розробила пропозиції, і на цьому етапі нарешті підключаються голови апеляційних судів, місцеві суди. Аналізується, яким чином краще об’єднати установи.
Під час цього дослідження необхідно врахувати дуже велику кількість чинників, зокрема наявність транспортного забезпечення. Потрібно розуміти, як громадяни будуть добиратися до головного офісу суду, адже в Україні громадський транспорт не надто розвинений.
_03_03.png)
