Шановні відвідувачі веб-сайту Чаплинського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
Перший огляд практики Європейського суду з прав людини в цьому році містить, окрім іншого, опис шести справ проти України: FILOZOFENKO v. UKRAINE (констатовано порушення ст. 1 до Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на мирне володіння майном) у зв’язку з відмовою органів державної влади виплатити заявниці підвищену пенсію, визначену законом), SIYANKO v. UKRAINE (констатовано порушення п. 1 та підпункту «с» п. 3 ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд) у зв’язку з відібранням у заявника представниками правоохоронних органів зізнавальних свідчень за відсутності захисника), NOVIKOV v. UKRAINE (констатовано порушення пунктів 1, 3 ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність) у зв’язку з тим, що досудове тримання заявника під вартою було незаконним та необґрунтованим), US v. UKRAINE (ЄСПЛ встановив порушення п. 1 ст. 5 Конвенції у зв’язку з тим, що формалізація статусу заявника як підозрюваного у злочині затягувалася без розумних пояснень з боку органів державної влади), ALEKSANDROV v. UKRAINE (ЄСПЛ постановив, що Україна не виконала своїх зобов’язань за ст. 34 Конвенції (індивідуальні заяви) у зв’язку із неспроможністю органів влади надати заявникові копії матеріалів, необхідні йому для звернення до Суду з заявою), SARGSYAN AND OTHERS v. UKRAINE (ЄСПЛ констатував порушення ст. 3 Конвенції (заборона катування) у матеріальному та процесуальному аспектах щодо всіх заявників через жорстоке поводження з боку працівників правоохоронних органів та у зв’язку з тим, що органи влади не спромоглися провести ефективне розслідування тверджень заявників; порушення пунктів 1, 3, 5 ст. 5 Конвенції у зв’язку з порушенням прав заявників на свободу та особисту недоторканність під час затримання та тримання під вартою; порушення п. 1 ст. 6 Конвенції та порушення ст. 13 Конвенції (право на ефективний засіб правового захисту) у поєднанні з п. 1 ст. 6 Конвенції з причин недотримання розумних строків у кримінальному провадженні та відсутності ефективного засобу правового захисту у цьому відношенні.
Заслуговує на увагу також рішення ЄСПЛ у справі ASIMIONESE v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA, відповідно до обставин якої заявник був засуджений за вчинення кримінального правопорушення без повторного допиту свідків судом апеляційної інстанції (після того, як його виправдав суд першої інстанції). На думку ЄСПЛ, це суперечить гарантіям справедливого суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/868605/
Сьогодні, 16 січня, Верховна Рада прийняла Закон щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (проект № 1210).
Відповідне рішення підтримали 232 депутати.
Зокрема, Законом запроваджуються міжнародні стандарти податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементація норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS), реформування інституту фінансової відповідальності та удосконалення процедури адміністрування податків та зборів.
Законом внесено зміни до чинного законодавства в частині розгляду матеріалів перевірки, який здійснюватиметься комісією з питань розгляду заперечень.
Змінено процедуру оскарження рішень контролюючих органів шляхом створення постійного дорадчого органу, а саме Апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків, до повноважень якої належатиме розгляд скарг на рішення ДПС.
Закон прийнято з необхідними техніко-юридичними правками. Деякі з них були враховані "з голосу".
Була врахована поправка щодо збільшення лімітів ФОПів I, II і III групи до 1 млн, 5 млн і 7 млн гривень відповідно.
Крім того, збільшені штрафи за порушення податкового законодавства.
У разі порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ПК, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ПК покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 % обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень, при реєстрації в Єдиному реєстрі певних податкових накладних.
Неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній відповідно до вимог статті 39 ПК тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі: 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції (з 1 січня 2020 року - 608 100 грн).
Сьогодні прийнято ще один Закон щодо внесення змін до ПК (проект № 1209-1).
Законом внесено зміни до дванадцяти законодавчих актів, зокрема, до:
- Закону «Про судовий збір» стосовно встановлення максимальної величини ставки судового збору за поданням до адміністративного суду апеляційної або касаційної скарги на рішення суду (ознайомитися детальніше зі змінами можна тут);
- Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині приведення у відповідність до діючого законодавства назв центральних органів виконавчої влади, що здійснюють адміністрування ЄСВ, уточнення порядку направлення вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску, внесення змін до розміру штрафних санкцій за порушення вимог, передбачених Законом;
- Закону «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо уточнення формули розрахунку питомої ваги вартості реалізованих сільськогосподарських товарів, при досягненні якої у сільськогосподарського товаровиробника виникає право на отримання бюджетної дотації.
Документом вносяться зміни до ще 63 законодавчих актів України, якими передбачається узгодити питання розподілу повноважень між органами податкової та органами митної служби та якими чітко визначено, що контролюючий орган - це орган, який визначений Податковим кодексом.
Також більш точно визначено механізм адміністрування і механізм оскарження рішень по донарахуванню з ЄСВ.
Триває реформування повної загальної середньої освіти в Україні.
Відповідний Закон (проект № 0901) "Про повну загальну середню освіту", поданий ще Урядом В. Гройсмана, було прийнято в другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками на ранковому засіданні Парламенту 16 січня 2020 року. За це рішення проголосувало 327 нардепів.
При підготовці законопроекту до другого читання надійшло 553 поправки, які було включено до порівняльної таблиці. Значну частину з них при доопрацюванні враховано (393 враховані повністю, частково та редакційно; 94 поправки відхилено).
Педагогічна інтернатура, контракти для директорів та вчителів на пенсії, учнівське самоврядування, можливості для створення справжньої старшої профільної школи, можливість для учнів обирати свою освітню траєкторію, фінансова автономія шкіл, більше можливостей для професійного зростання та збільшення зарплат вчителів - усе це та інші новації передбачає новий Закон, зауважують у МОН.
У МОН роз'яснили основні положення Закону.
Основні новели Закону для учнів
Закон гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, при цьому заклад має бути територіально доступним для дітей незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження. Інклюзивність (тобто можливість дітям з особливими освітніми потребами навчатися в звичайних школах за власною освітньою траєкторією) також передбачена документом і гарантується учням.
Діти на тривалому стаціонарному лікуванні отримають захищене законом право здобувати освіту в медзакладах.
Побудова індивідуальної освітньої траєкторії. Цей механізм дає можливість кожному учню гнучко та з урахуванням власних потреб і талантів будувати своє навчання. Це важливо передусім для дітей з особливими освітніми потребами й тих учнів, що додатково поглиблено навчаються поза школою чи прагнуть навчатись вдома.
Для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із заявою до школи. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор.
Далі для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом, проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА.
Якщо ж йдеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто 2 на рік).
Додаткові індивідуальні та/або групові консультації для учнів. Закон вперше відкриває можливість надання учням, що цього потребують, індивідуальних та/або групових консультацій на базі школи. Планується, що такі консультації оплачуватимуться за рахунок держави.
Право на справедливе оцінювання та вимоги до доброчесності. Закон вперше на законодавчому рівні встановлює право учнів на справедливе, неупереджене, об'єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання, незалежно від виду та форми здобуття ними освіти.
Водночас документ деталізує та доповнює положення Закону "Про освіту" та встановлює конкретні види відповідальності за порушення академічної доброчесності.
Вибір предметів учнями. Закон запроваджує право учнів обирати курси, навчальні предмети (інтегровані курси).
Три адаптаційні цикли навчання - 1-2 класи, 5-6 класи та 10 клас. Ці періоди - найбільш вразливі для дітей впродовж шкільного життя. Відтепер це обов'язково враховуватиметься при плануванні навчання у школах.
Більше прав для учнівського самоврядування. Закон передбачає:
- чіткі повноваження учнівського самоврядування;
- право керівнику учнівського самоврядування на невідкладний прийом керівником закладу освіти;
- право учнів через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань, що стосуються організації та реалізації освітнього процесу.
Реалізація права кожної української дитини на оволодіння державною мовою. Закон передбачає три моделі вивчення української мови у школах. Відповідна стаття документа була написана за результатами численних консультацій з представниками національних меншин і за результатами рекомендацій Венеціанської комісії.
Перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар.
Для них у першу модель закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.
Друга модель - для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:
- материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі;
- у 5 класі не менше 20 % річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою;
- зі старшої школи не менше 60 % річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.
Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім'ї, а також що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою.
Основні новели Закону для вчителів
Реальна педагогічна автономія вчителя у:
- створенні програм;
- розробці власної системи оцінювання та заохочення учня (зі створенням шкали переведення у 12-бальну шкалу);
- підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави.
Більші можливості для зростання зарплати вчителя. Документ передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20 % від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. Педагоги зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону матиме змогу встановлювати засновник закладу.
Педагогічна інтернатура для молодого вчителя. Перший рік роботи молодий вчитель проходитиме педагогічну інтернатуру. В її межах він чи вона отримає наставника, який буде зобов'язаний надавати консультації молодому фахівцю та допомагати йому стати успішним вчителем. Наставник отримуватиме додаткову 20% надбавку.
Більше можливостей для педагогічного зростання вчителів. Новий Закон встановлює державні гарантії на підвищення кваліфікації вчителя та передбачає його співфінансування з державного та місцевих бюджетів, можливість підвищувати кваліфікацію у недержавних провайдерів, створення нових центрів професійного розвитку педагогічних працівників.
Документ також визначає категорії педагогічних працівників, що мають право на проходження сертифікації, та права і обов'язки, яких набувають учителі у разі її успішного проходження.
Основні новели Закону для батьків
Безпечніше середовище для дітей. Закон дає можливість батькам супроводжувати дитину з особливими освітніми потребами під час навчання, а також надає гарантії захисту учнів від булінгу. Документ передбачає обов'язкове навчання вчителів основам домедичної допомоги та закриває доступ у заклад особам, які вчинили злочин проти статевої свободи чи статевої недоторканності дитини.
Право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти. Ідеологія такої перевірки змінена - вона направлена передусім на підтримку та захист школи та всіх учасників освітнього процесу. Якщо батьки вбачають проблеми у роботі закладу та вичерпали усі можливості вирішити це разом із адміністрацією школи, інституційний аудит зможе розставити крапки над «і» та допомогти знайти оптимальний вихід із ситуації.
Основні новели Закону для освітніх управлінців
Новоприйнятий Закон відкриває можливість стати вчителем людині з будь-якою, а не лише педагогічною, вищою освітою. Також документом передбачається, що обов'язкове переведення вчителів-пенсіонерів на строкові контракти має відбутись до 1 липня 2020 року.
Згідно з Законом "Про освіту" директор може займати свою посаду не більше 2 термінів по 6 років поспіль в одному закладі. Закон встановлює, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія. Також обов'язковою є відеотрансляція та відеофіксація відбору. У межах конкурсу директор обов'язково повинен буде представити стратегічний план розвитку закладу.
При цьому до 1 липня 2020 року директори шкіл, які перебувають на безстрокових трудових угодах, будуть в обов'язковому порядку переведені на строкові трудові угоди на 6 років (на 1 рік - для директорів, які отримують пенсію за віком) з наступною можливістю брати участь у конкурсі.
Джерело:https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/192386_priynyato-zakon-pro-povnu-zagalnu-serednyu-osvtu
В Україні діє загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. Визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.
Відповідні положення містяться у постанові КЦС ВС від 26 грудня 2019 року у справі № 364/515/19.
Чим мотивовано позовну заяву?
Позовна заява мотивована тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір дарування житлового будинку, відповідно до якого позивач отримав у власність житловий будинок.
Житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0945 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Сторони домовилися про передачу земельної ділянки у власність позивачу після виготовлення технічної документації.
Оскільки дарувальник відмовляється вчиняти будь-які дії для переоформлення та передачі у власність позивачу земельної ділянки на якій розташований житловий будинок, позивач просив визнати за ним право власності на земельну ділянку та стягнути судові витрати.
Позиції судів
Рішенням місцевого суду позов задоволено, визнано за позивачем право власності на земельну ділянку.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що набувши право власності на житловий будинок, який розташований на оскаржуваній земельній ділянці, позивач одночасно набув право і на земельну ділянку, на якій розташований будинок.
Позивач вичерпав всі можливі засоби вирішення питання оформлення права власності на земельну ділянку, на якій розташований належний йому житловий будинок в досудовому порядку, а відповідач ухиляється від добровільного вирішення питання переоформлення права власності позивача не земельну ділянку, тому порушене право позивача підлягає захисту.
Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення місцевого суду залишено без змін.
Позиція Верховного Суду
Касаційний цивільний суд Верховного Суду погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 377 ЦК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.
Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у ч. 4 ст. 120 ЗК, особа, яка набула права власності на будівлі чи споруди, або їх частини стає власником відповідної земельної ділянки, або її частини на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено в договорі відчуження нерухомості.
26 грудня 2019 року набула чинності постанова Кабміну № 1084 про запровадження обліку трудової діяльності в електронній формі.
Облік трудової діяльності працівників, ФОПів, самозайнятих
Визначено механізм організації обліку трудової діяльності працівника, ФОПа, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі.
Облік трудової діяльності ведеться для накопичення, зберігання та використання інформації про набуті працівником стаж роботи, освіту, кваліфікацію для підтвердження наявного трудового стажу під час укладання трудового договору, призначення пенсій.
Відомості про трудову діяльність зберігаються в складі персональної облікової картки у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Під час організації та ведення обліку трудової діяльності забезпечується проведення процедур і заходів контролю та верифікації даних, моніторингу змін індивідуальних відомостей, захисту інформації, технологічного і програмного забезпечення, зокрема від несанкціонованого доступу.
Підтвердження трудового стажу
Дані, які містяться в реєстрі застрахованих осіб, приймаються для підтвердження трудового стажу під час укладання трудового договору, призначення пенсій та інших цілей.
Пенсії
Пенсійний фонд визначить порядок подання відомостей про трудову діяльність працівника, ФОП, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі, надання послуг у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні з використанням електронної системи BankID.
Також фонд створить програмні засоби для безоплатного надання відомостей в електронній формі.
Звіт щодо сум нарахованого ЄСВ
Мінфін перегляне форму звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з метою обліку відомостей про посади, кваліфікацію та умови праці застрахованих осіб.
Джерело:https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/192315_vvedeno-elektronniy-oblk-trudovo-dyalnost
_03_03.png)
